Модель пострадянської економіки, що гине, вже
не здатна на творення, а нова поки тільки в проектах і прожектах.
Всі намічені реформи і програми розвитку, які декларує українське
керівництво, не здатні запобігти небезпеці, що насувається. Насамперед, тому, що ці наміри є довгостроковими і
вимагають величезних інвестицій.
Одним з можливих способів пом'якшення негативних наслідків зубожіння та
безробіття, є введення термінових заходів по розігріву внутрішнього ринку.
Необхідно
сконцентруватися на створенні нових кластерів економіки.
Щонайменше безглуздо вкладати останні ресурси і позикові гроші у
галузі, що вже відживають свій вік - вугільную, металургію, важке
машинобудування.
Як на нас, треба почати з
впровадження тих напрямків, які дадуть позитивну, мультиплікаційну віддачу вже зі старту.
Які мають достатнє законодавче забезпечення, економічну привабливість,
реальні джерела фінансування.
Це
стосується, перш за все, до сфер енерго-модернізації ЖКГ країни, розвитку
«зеленої» енергетики, і енергозбереження.
Грунтуючись на досвіді і досягненнях Німеччини в цих галузях, ми з
упевненістю можемо говорити, що запуск розвитку нових сфер економіки, допоможе
вирішити багато проблем країни.
Я
хочу донести до українських друзів всі позитиви, які отримає українське
населення, бізнес і держава від впровадження програм енерго-модернізації ЖКГ,
сучасних «зелених» технологій. Я хотів би розвіяти міф, створений
адептами олігархічних «динозаврів» про невигідність і високу затратність
поновлюваних джерел енергії в порівнянні з традиційними джерелами енергії.
Для
початку скажемо, що, традиційна енергетика завжди субсидується з бюджету.
ВДЕ - субсидується покупцями електроенергії.
У
той час, як витрати для поновлюваних джерел енергії, завдяки дотуванню,
прозорі й однозначні, підтримка ядерної, вугільної енергетики відбувається в
основному з державного бюджету за «каламутними» схемами.
Наприклад, у ФРН після підрахунку прихованих від бюргерів витрат
виявилося, що додаткові витрати на традиційні джерела енергії набагато вище,
ніж підтримка поновлюваних джерел енергії. У
2012 році вугільно-атомне лобі влаштовувало істерику з приводу 13 мільярдів
євро для ВДЕ, самі ж вони тихо переклали на плечі споживача 40 млрд. Євро.
Важливо
відзначити, на відміну від дотацій у традиційну енергетику, дотування
альтернативної енергетики йде не у видобуток копалин, і не в чергове лакування
древніх технологій, а на 100% йде в нові виробництва і R & D, тобто служить
драйвером економіки та розвитку технологій .
Німці і Західна Європа, це просікли швидше за всіх, через відсутність
можливості підхльостувати випереджальний розвиток через космос або оборонку.
Тому
порівнювати дотації в альтернативну енергетику з дотаціями куди-небудь у
вугільну, нафтову або газову галузь - взагалі нерозумно і безглуздо.
Розвиток
ВДЕ відкривають великі шанси для бізнесу. Вже зараз інвестиції в цю сферу
становлять в глобальному масштабі понад 200 мільярдів доларів США щорічно
Про робочі місця. За
менш ніж десять років число робочих місць у сфері поновлюваних джерел енергії в
Німеччині збільшилася в два рази і становить нині понад 380 тисяч.
Зусилля,
спрямовані на підвищення енерго-ефективності, насамперед за рахунок заходів з
теплоізоляції будівель, призвели до створення додаткових 140 тисяч робочих місць.
За даними компанії Роланд Бергер, в 2020 р в сфері поновлюваних джерел енергії,
працюватимуть більше людей, ніж в автомобілебудуванні та машинобудуванні разом
узятих.
Якщо спроектувати ці сотні тисяч німецьких робочих місць на особливості
українського ринку робочої сили, то ця цифра як мінімум буде втричі вище. Тобто близько
1-1,5 мільйона чоловік.
За розрахунками українських і німецьких експертів, впровадження
біогазової галузі, дасть можливість виробляти на сировинній базі
агропромислового комплексу в рік близько 10 млрд м3 биометана / який за якістю
відповідає природному газу /.
Для
цього необхідно побудувати протягом
10 років майже 3 тисяч
біогазових заводів потужністю бл. 700м3 биометана на годину. / В ФРН побудовано
ок. 8000 установок /.
Будь-яка
здорова людина розуміє, що б створити такі потужності
потрібно залучення сотень будівельних, машинобудівних підприємств та агрофірм.
Ми
пропонуємо йти від «зеленого» тарифу на ел. енергію з біогазу та переведення
його на підтримку биометана, який можна закачувати в газо-транспортні мережі
країни.
Енерго-модернізація
ЖКГ. Загальна кількість об'єктів реконструкції в Східній
Німеччині – 2 180 000 квартир в будинках. Якщо припустити, що це 100-квартирні
будинки, то мова йде приблизно про 22 тисячі будинків. На
даний час реконструкцію пройшли 70% будівель, або близько 15 тисяч будинків. У
Берліні 60% панельних будинків було модернізовано повністю, 25% частково. Загальні
витрати на проведення модернізації панельних будинків у Німеччині склали 6 200 млн євро.
Про
необхідність модернізації житлового та нежитлового фонду України говорити далі
вже не пристойно. Впровадження програм термо-модернізації в ЖКГ дозволить
економити щорічно до 5 млрд м3 газу. При цьому, досвід Німеччини каже, що для
цього будуть потрібні сотні тисяч робочих місць протягом десятиліть!
І
останнє зауваження. В Україні сьогодні і в найближчі роки, буде збільшуватися
розрив між експортом-імпортом. Звичайно, на користь імпорту. Зрозуміло, що при
такому стані величезна частина валютної виручки буде йти на закупівлю
природного газу.
Впровадження програм з виробництва (Не
видобутку!) газу, зменшення споживання газу ЖКГ, дозволить
використовувати валютні резерви для модернізації країни.
Ми
запропонували ці напрацювання українському уряду під час візиту
Прем'єр-міністра А. Яценюка до Берліна.
Автор - координатор економічних програм для України Німецько-Українського Форуму Олексій Родіонов, Берлін, для "Хвилі"
* * *