УЕА Зелений Світ

Офіційний сайт Української Екологічної Асоціації "ЗЕЛЕНИЙ СВІТ"

ЗЕЛЕНА ХВИЛЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Чорнобиль - лише факти
«…сухі рядки про завершення насування «Арки» на об’єкті «Укриття» процитували майже всі інформаційні агенції світу. А що треба було зробити Україні і світовій спільноті, щоб ці рядки прозвучали? Скажу коротко – 30 років день у день системно та відчайдушно боротися спочатку з секретами КДБ та пропагандою СРСР, а потім – бюрократією, українським та світовим ядерним лобі, доносячи правду людству про жахливі наслідки Чорнобильської катастрофи.
І знову запитання, чи справді в Україні були такі сподвижники, відчайдухи, які без копійки державної допомоги тридцять років робили таку потрібну українцям та світовій цивілізації справу? Так, були і є!..»

«…одна з найвидатніших людей 20-го століття, очевидно, Юзеф Пілсудський, який сказав, що ми всі їхали в потягу демократії, але ми вийшли на станції «нація», от там уже тоді почався той розрив між різними рухами, які досі йшли в одному руслі…»
«…продовжувати кричати ці загальнодемократичні гасла, чи піти на зустріч тому історичному моменту і підтримати незалежність своєї Землі, своєї Батьківщини, країни своєї, свого народу, зрозумівши, що це єдина історична мить, яка дається нам, можливо, за тисячоліття один раз, і неповторна мить..»

«… на зборах, семінарах , демонстраціях «зелених не тільки підвищувалась самосвідомість, самоповага людей, але і наростав дух супротиву канонам Радянської імперії, партократії, розпочиналась боротьба за незалежність України..»
«...символ соняшника був на значках «Зеленого світу». Ювелір А. Шерстюк запропонував ескіз ще одного значка: тризуб у вигляді схрещених гвинтівок. Зараз це справжній раритет, а тоді, задовго до затвердження офіційного герба України, значки з тризубом носили «зелені»…»
«…тим часом за підтримки «Зеленого світу» почали виникати чисельні неурядові організації: «Союз «Чорнобиль», «Мама-86», тощо. Проте найбільш знаменно, що саме в рамках «Зеленого світу», на одному з семінарів С. Плачинда (перший голова УЕА «Зелений світ»), що відбувався у Спілці письменників у вересні 1989 року, було вперше проголошено ідею створення «Народного Руху України»…»

«…під час конституційного процесу майже кожного ранку зв’язувався з М. Сиротою (і О. Сидоркін і М .Сирота - з Черкащини) і ми обговорювали хід подій і ситуацію. Трохи раніше на прохання М. Сироти дав своє бачення майбутнього ст.50 Конституції : « кожний має право на безпечне для життя і здоров’я середовище. Кожному громадянину гарантується право вільного доступу до інформації про екологічний стан», що можливо і лягло в основу затвердженого тексту…»
«…і ще запам’яталось – 13 липня 1992 року в палаці культури «Україна» на урочистих зборах, присвячених річниці Суверенітету, останній Президент України в еміграції М. Плав’юк передав свої повноваження тодішній першій особі Держави Л. Кравчуку. Це поштовхнуло мене на думку: якщо після М. Грушевського в еміграції був законний Президент, то уряд УРСР не був легітимним і не мав права підписувати т.з. союзний договір…»

«…отже процес зародження неурядових громадських організацій в Україні (мається на увазі кінець шестидесятих) був тоді брутально перерваним в самому початку. І для патріотично свідомої частини українського суспільства було важливим зберегти все те, що лишалося необхідним для майбутнього розвитку. І це були – культура і природа…»
«…а ще тоді , в 70-ті, почав розуміти, що наука має спиратися не тільки на свою внутрішню логіку, не тільки на плани і розуміння урядових маршалів і наукових генералів, але й на освічене суспільство, яке розуміє для чого витрачаються інтелектуальні і матеріальні ресурси…»
«…а у великих начальників виявляється зовсім інші плани щодо країни і її населення, не кажучи вже про ступінь і напрямок кваліфікації і далекоглядності …»
«…проте навіть найбільші мої прихильники намагалися переконати мене в тому, що «зелені» мають опікуватися лише своїми турботами про охорону тієї дещиці природи, яка лишилася в процесі антропогенної діяльності і запрошували стати секцієво в «серйозних» громадсько-політичних організаціях. А більшість радила робити щось дійсно корисне: саджати дерева і прибирати сміття…»

«…розглянувши та схваливши мої пропозиції що до заходів розслідування і добору учасників слідчої групи, Зелена рада УЕА «Зелений світ» 16 грудня 1990 року прийняла Постанову «Про незалежне громадське розслідування обставин Чорнобильської катастрофи та її наслідків…»
« …за результатами розслідування ми запропонували:

1. Виділити екологію (екологічні відносини) в спеціальний пріоритетний об’єкт правового регулювання…»

«…Верховна Рада СРСР тричі приймала рішення, яким забов’язувала ЦК КПРС, Раду Міністрів СРСР і Урядову комісію передати Чорнобильській комісії свої рішення, пов’язані з Чорнобильською катастрофою. Документи були передані, але гриф секретності з них не було знято, щоб Чорнобильська комісія не могла їх офіційно використовувати в роботі…»
«…розслідування ( мається на увазі розслідування проведене УЕА «Зелений світ») зокрема встановлено і документально підтверджено злочинно недбале ставлення вищого радянського і партійного керівництва до безпеки атомних станцій і забезпечення захисту персоналу й населення у випадках виникнення аварій на цих станціях та в період Чорнобильської катастрофи, що призвело до незчисленних людських жертв, радіаційного забруднення та опромінення населення…»

«…протидією замовчування правди про Чорнобильську катастрофу владою московською та українською стало виникнення могутнього екологічного руху «зелених» та Руху політичного і національного…»
«…у наступні дні 20 та 21 серпня ми виступали на мітингах, на зборах у Спілці письменників України. Зелена Інна Смірнова (померла 3 грудня 1991 р. в машині по дорозі в Чорнобиль) та Раїса Сотнікова виступили перед міліцією та військовими. Клавдія Халявенко «совість Зеленого світу» - так називали її колеги була справжнім диспетчером, мала всю інформацію, всі телефони, знала місце знаходження кожного «зеленого». Всі розуміли, що час настав, такого моменту не використати тне можна. Зелені не тільки «ми пахали» - за виразом одного із можновладців, але й сіяли. Ми сіяли добро, пом’ятали накази незабутнього Олеся Гончара, відстоювали Правду, разом з усім народом боролися за Незалежність і Свободу України…»