Новини

Перезапуск реакторів ЗАЕС потребує серйозної попередньої роботи, і нова доповідь «Белони» показує, що ця робота вже триває повним ходом.

Оригінал статті за автроством редактора сайту Bellona.org Чарльза Діггеса опубліковано на сайті видання The Moscow Times. «Беллона» передруковує її в перекладі з незначними змінами.

В останні місяці держкорпорація «Росатом», активно залучена до війни в Україні, зробила низку кроків, які можуть говорити про підготовку до перезапуску Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС), що не може не викликати тривогу.

Запорізька АЕС із шістьма ядерними реакторами, найбільша атомна електростанція Європи, була захоплена у березні 2022 року одразу після початку вторгнення Росії в Україну. Вона знаходиться у небезпечній близькості від лінії фронту, і обидві сторони регулярно обмінюються звинуваченнями в ударах по ній.

Весь цей час міжнародне співтовариство було не в силах вплинути на ситуацію, що склалася. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), яке відправило на ЗАЕС своїх спостерігачів, не має важелів впливу, щоб через два з половиною роки з моменту захоплення станції відмовити російську сторону від перезапуску її реакторів в умовах бойових дій. При цьому МАГАТЕ неодноразово закликало повернути ЗАЕС законному власнику – Україні, але ці заклики також були проігноровані.

Тим часом росія змусила українських працівників ЗАЕС, що залишилися, підписати контракт зі структурою Росенергоатому - оператора 11 російських АЕС, що входить до складу Росатому. Для цього Росатом відкрив ще одну дочірню компанію, яка вже відповідає безпосередньо за управління захопленою станцією, – АТ «Експлуатуюча організація Запорізької АЕС».

Переведення в режим вироблення електроенергії хоча б одного реактора станції, що знаходиться поблизу лінії фронту, різко підвищить ризик ядерних та радіаційних інцидентів та посилить їх можливі наслідки.

З осені 2022 року всі реактори Запорізької атомної станції були переведені в стан холодного або гарячого зупинки (зараз всі вони знаходяться в режимі холодного зупинки). Це критично важливий захід безпеки, на якому наполягало МАГАТЕ і з яким погодилися і Москва, і Київ. Вона має зменшити наслідки потенційної радіаційної катастрофи у разі удару по будь-якому з реакторів.

У цих умовах вміст у урановому паливі короткоживучих і дуже небезпечних радіонуклідів, таких як йод-131, набагато нижчий, ніж якби станція працювала на вироблення електроенергії, оскільки з вересня 2022 року вони встигли частково або навіть повністю розпастися. Але після перезапуску ЗАЕС ці радіонукліди почнуть утворюватися знову і у разі пошкодження захисних оболонок реакторів можуть потрапити до навколишнього середовища.

Нещодавні заяви російських офіційних осіб, діяльність Ростехнагляду на станції, а також супутникові знімки та інша інформація вказують на те, що російська сторона може перезапустити принаймні один із реакторних блоків, незважаючи на очевидні ризики.

Однак перед цим необхідно забезпечити стабільне подання необхідної для охолодження реакторів кількості води. Це завдання ускладнило руйнування греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року та подальше обмілення Каховського водосховища, з якого вода забиралася для потреб станції. Тим не менш, Росія заявила, що в нинішніх умовах зможе забезпечити подачу води, якої, за нашими оцінками, буде достатньо для охолодження до трьох реакторів.

Крім цього, російські фахівці розпочали монтажні роботи, щоб перенаправити електроенергію, що виробляється Запорізькою АЕС, до Росії та на окуповані території. Про це свідчать супутникові знімки контрольованої Росатомом Запорізької ТЕС, яка з'єднує атомну станцію з українською енергосистемою.

Останнім часом ЗАЕС приймала високопоставлених гостей із Москви. У квітні її відвідав голова Ростехнагляду Олександр Трембицький разом зі своїми заступниками з метою перевірити роботу щодо продовження термінів експлуатації та атестації персоналу. З початку року співробітники Ростехнагляду також проводили підготовку станції до отримання ліцензії та перевірку її систем.

Тоді ж до міста атомників Енергодар відвідав Сергій Кирієнко, який відповідає перед Путіним за ситуацію на окупованих територіях і, зокрема, за зону ЗАЕС.

Цьому шквалу активності передувала зустріч між Путіним, генеральним директором Росатома Олексієм Ліхачовим та генеральним директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі, що відбулася у березні в Сочі. Під час зустрічі, за повідомленнями ЗМІ, Путін заявив про намір перезапустити реактори Запорізької АЕС. Іншої розгорнутої інформації про бесіду Путіна з Гроссі в офіційному доступі не було, проте останні події на ЗАЕС вказують на те, що такий намір є.

Україна висловила протест проти спроб Росії відключити від української енергосистеми атомну станцію, яка до цього забезпечувала 5700 мегават, або близько 10% усіх потреб України в електроенергії. Немає сумнівів, що українська армія зробить рішучі кроки, щоб завадити Росії перепідключити ЗАЕС до російської енергосистеми.

Таким чином, перезапуск ЗАЕС, швидше за все, виявиться просто економічно недоцільним для російської сторони.

Свіже ядерне паливо та запчастини доведеться завозити через зону бойових дій. Насосна станція для подачі води, що охолоджує, будується в умовах військового конфлікту, нові лінії електропередач доведеться зводити під вогнем. Все це коштуватиме мільярди рублів, які, на нашу думку, навряд чи окупляться за рахунок тарифів на електроенергію, яку вироблятимуть один або два реактори ЗАЕС.

Плани Кремля на Запорізьку АЕС досі невідомі. Проте, як показує проведений «Беллоною» аналіз, Росія вже робить рішучі кроки, щоб втілити в життя свою небезпечну ідею про перезапуск станції, незважаючи на серйозні ризики, які несе цей крок у нинішніх умовах. Ми сподіваємося, що ця доповідь стане більш об'єктивною та тверезою оцінкою того, що відбувається на станції, та відповідних ризиків, пов'язаних із перезапуском ЗАЕС в умовах війни.