Новини

Про це Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук розповіла у своїй колонці на РБК Україна.

«Останній місяць ми активно комунікували СОР29 та кліматичну політику України. На перший погляд може здатися, що для країни, яка перебуває у вирі війни, Кліматична конференція – подія «не актуальна», а обговорення кліматичних питань — не на часі. Однак нашій країні вкрай важливо було брати участь у саміті — попри війну і навіть через війну. У нас були принаймні три вагомі причини для долучення до конференції та маємо низку результатів за підсумками конференції. Від нових союзників та зміцнення партнерств до нових можливостей залучати інвестиції на наші кліматичні проєкти», – зазначає Світлана Гринчук.

З 11 по 22 листопада в Баку пройшла щорічна Конференція ООН з питань зміни клімату СОР29. На перший погляд може здаватися, що для країни, яка перебуває у вирі війни, ця подія "не актуальна", а обговорення кліматичних питань – не на часі. Однак така думка є хибною.

Для України вкрай важливо було брати участь у саміті – попри війну і навіть через війну. Ми мали принаймні три вагомі причини для долучення до цієї конференції.

По-перше, це можливість нагадати світу про події, що відбуваються в Україні. Адже конференція, яка зібрала понад 50 тисяч учасників зі 196 країн світу, понад 2 тисячі організацій-спостерігачів та понад тисячу представників світових медіа, – це наш шанс розповісти світу правду, бути почутими та залучити нових партнерів до реалізації восьмого пункту Формули миру Володимира Зеленського "Екологічна безпека".

Понад 60 країн і міжнародних організацій вже співпрацюють з Україною над цим питанням, закріпивши свої наміри та подальші кроки у спільному комюніке, підписаному в Гельсінкі.

Наша мета – розширювати коло союзників. На цьогорічній Конференції ООН український захід щодо пункту 8 Формули миру зібрав понад 120 учасників – міжнародних політиків, урядовців, громадськість та ЗМІ. Всі вони наголосили на критичній важливості підтримання екологічної безпеки та необхідності рішучих дій для досягнення цих цілей.

Посли й представники урядів країн-партнерів ЄС, США, Швеції, Естонії, Хорватії, Румунії, Польщі, Фінляндії, Литви, Німеччини, UNEP, UNECE, OECD, IRENA та інші висловили підтримку Україні у прагненні до припинення війни й відновленні довкілля та справедливості.

Адже поки світ бореться з кліматичною кризою, Україна протистоїть російській агресії, наслідки якої мають глобальний масштаб. З лютого 2022 року бойові дії в Україні спричинили додаткові викиди СО2, що оцінюються в 180 млн тонн викидів CO2. За час повномасштабного вторгнення понад шістьом мільйонам українців довелося шукати тимчасовий захист у країнах Європи, що призвело до додаткових 3,3 млн тонн викидів СО2.

Через бойові дії та лісові пожежі потенціал поглинання парникових газів українськими лісами зменшився на 1,7 млн тонн. Інакше кажучи, злочинна війна Росії може звести нанівець глобальні зусилля у боротьбі зі зміною клімату. Й на цьому ми також наголошували світовим медіа на полях СОР під час організованої пресконференції до 1000 днів війни в Україні.

Свою місію на СОР виконав і український павільйон. Він був символом єднання світу навколо України. Загалом 30+ інтерв’ю світовим медіа, 50+ заходів у межах павільйону з понад 1000 учасників, 7000+ відвідувачів нашого павільйону – результат роботи великої та злагодженої команди.

У павільйоні були розміщені зони віртуальної реальності, де кожен міг побачити знищені росією українські ліси й поля, пролетіти над місцем найбільшої екологічної катастрофи – Каховським водосховищем та побачити диво його природного відновлення. За весь час роботи павільйону VR-зона зібрала близько 1000 глядачів. Усі вони були вражені побаченими кадрами.

У павільйоні ми також показали Україну як центр зелених інновацій, екологічних рішень і цифрових трансформацій, де народжуються нові проєкти - в умовах війни та попри війну.

На стінах з екологічного паперу з живим насінням були зображені 50 ключових екологічних ініціатив держави, бізнесу та громадськості України – це технології цифровізованого землеробства, розробки у сфері відновлюваної енергетики та розмінування, стартапи, що створюють папір з опалого листя, ловці вуглекислого газу, екологічна альтернатива пінопласту, мобільні заводи-принтери, інші українські інновації, що вже використовують у США, Великобританії та Японії.

Саме зелене відновлення та залучення для цього ресурсів є другою причиною участі України у СОР29. Сьогодні кожен розуміє – зелена відбудова України неможлива без урахування кліматичного порядку денного. Лише так ми зможемо залучити довготермінові інвестиції.

Для України як і для всіх країн-учасниць це був насичений та досить складний СОР. Конференція в Баку завершилася домовленостями країн щодо кліматичного фінансування в 300 мільярдів доларів в рік.

Прогнозується, що фінансування почнеться з 2026 року. Фінансова підтримка насамперед буде направлена на реалізацію заходів, проєктів та політик на виконання нових національно-визначених внесків, планів та підвищення рівня амбіцій щодо боротьби зі зміною клімату тощо. Як зазначив Виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату Саймон Стілл, нова фінансова мета має стати своєрідним "страховим полісом для людства".

Питання щодо можливості отримання Україною коштів у рамках нової колективної цілі з кліматичних фінансів залишається відкритим. Ми відстоюємо свою позицію - наша країна повинна мати доступ до всіх джерел кліматичного фінансування, зокрема до Зеленого кліматичного фонду. Сьогодні Україна витрачає величезні ресурси на те, щоб зупинити агресора, тож для відновлення потребує насамперед допомоги. Нашим завданням є відкрити цей потенціал і можливість для України.

Також на СОР29 країнам нарешті вдалось завершити переговори, які тривали останні 7 років, щодо повної операціоналізації статті 6 Паризької угоди, яка стосується ринкових та неринкових механізмів співробітництва щодо скорочення викидів парникових газів.

Тож тепер Україна зможе перевести у практичну площину виконання домовленостей щодо співпраці з Японією та Швейцарією в рамках статті 6 Паризької угоди.

Іншими словами, ми будемо отримувати кошти на реалізацію наших кліматичних планів та проєктів. Зможемо залучати додаткові інвестиції в рамках статті 6, а також долучитися до фінансування від міжнародних фінансових інституцій на зелену енергетику, зелене відновлення та адаптацію до змін клімату.

Сьогодні Україна демонструє партнерам, що попри війну ми дотримуємося та посилюємо свої зобов’язання. Ми вже схвалили Кліматичний закон, в якому визначили ціль на найближчі 25 років, – досягти кліматичної нейтральності до 2050 року разом з Європейським Союзом. Ми вже розробляємо довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку та працюємо над третім Національно-визначеним внеском, який представимо у 2025-му. Ми вже працюємо над запуском системи торгівлі квотами на викиди відповідно до євроінтеграційних вимог.

Це наш політичний сигнал – ми готові до змін та плідної співпраці.

Третє стратегічне завдання на СОР29 – не дозволити Росії змусити світ визнати українські території російськими. Починаючи з 2014 року, РФ включає у свою звітність викиди парникових газів з території Криму. А в рамках Паризької угоди планує звітувати ще й за Донецьку, Луганську, Херсонську, Запорізьку області. Україна блокувала і буде блокувати розгляд таких документів.

Ми моніторимо ситуацію та надаватимемо ООН інформацію про викиди парникових газів з Криму та усіх тимчасово окупованих територій як викиди України – підкреслюючи, що це суверенна територія України. Це принципово та важливо. Тож продовжуємо працювати з партнерами та юридичним офісом ООН для вирішення цієї проблеми.

Загалом програма СОР була досить насиченою на події, дискусії та заходи. У рамках Конференції провели й понад три десятки двосторонніх зустрічей із представниками міжнародних організацій, американських аналітичних центрів, міністрами та представниками Єврокомісії.

Разом із нашими партнерами обговорили широкий спектр питань – йшлося як про кліматичні проєкти в Україні, так і про безпекову ситуацію, зелене відновлення, водозабезпечення українських територій, відновлення лісів та захист біорізноманіття, розвиток природних парків, зелену та низьковуглецеву енергетику, енергетичну стійкість та безпеку, розподілену зелену енергію, критично важливі ресурси, екологічну безпеку в рамках Формули миру України.

Так, на зустрічі з Єврокомісаром з питань клімату та транспорту Вопке Хукстрою ми обговорили приєднання України до кліматичного законодавства ЄС. Із заступником спеціально уповноваженого посла США з питань клімату Ріком Дюком торкнулися міжнародного та американського кліматичного порядку денного, спільних дій, енергетичної стійкості та нових фінансових цілей у рамках переговорів ООН у Баку.

Із регіональним директором зі сталого розвитку Світового банку Самехом Вахба обговорили глобальний кліматичний порядок денний і цілі, пов’язані з принципами зеленого розвитку, що відповідають Формулі миру України. Заступник Міністра енергетики США Девід Терк розповів про кліматичну та енергетичну політику США і перехідні процеси, що створюють сприятливі умови для співпраці України та США у сфері зелених і стійких енергетичних проєктів.

Під час зустрічей із міністрами охорони довкілля Австрії, Швеції, Литви, Латвії, Естонії, Румунії, Молдови, Великобританії, Данії, Норвегії та Італії ми домовилися про подальшу підтримку України та конкретні кроки для зміцнення співпраці.

З Міністром екології та природних ресурсів Азербайджану Мухтаром Бабаєвим підписали Меморандум про співробітництво між нашими відомствами. Будемо поглиблювати співпрацю у розвитку екологічних технологій, управлінні відходами, збереження біорізноманіття, відновлення забруднених територій, запобігання промисловому забрудненню тощо. Тож попереду між нашими країнами дуже тісна і результативна взаємодія. Це все про єдність та спільні зусилля.

Наразі слова “єдність” та “спільні зусилля” мають для нашої країни ще більше значення. Маємо використовувати всі можливі інструменти, щоб зміцнювати свої позиції та залучати світ до наближення перемоги й досягнення справедливого миру. Конференція ООН зі зміни клімату – один з таких майданчиків, де ми продовжили “писати” українську історію стійкості та успіху.