Новини

25 вересня у столиці відбувся ІУ з’їзд лісівників України. Вперше засідання галузі перетворилося із професійного обговорення на політичне, зазначив у своєму виступі начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека: «На жаль, наша українська політика примушує говорити не про професійні речі, а про політичні. Досить проаналізувати лише два останні роки. Спадають на думку лише дві речі – або усвідомлені дії на знищення лісової галузі для її приватизації, або другий варіант – абсолютний непрофесіоналізм управлінців, які приймають такі рішення. І перше і друге є вбивчим для лісового господарства».

До участі у з’їзді були запрошені – керівництво держави, народні депутати України, керівники ОДА, науковці, представники громадськості. Проте жодного представника Уряду у засіданні не було. Що, у свою чергу, породило багато запитань, зазначив у своєму виступі почесний Голова Товариства лісівників України, колишній міністр лісового господарства Валерій Самоплавський: «На жаль, на з’їзд не завітали представники Уряду. Нікому слухати і давати відповідь. Отже, сьогодні іде кампанія по дискредитації галузі. В очах суспільства лісівників перетворили у злочинців. Мета майже досягнута. А тепер недолугим антиекономічним податком на землі хочуть, аби лісгоспи збанкрутіли. Щоб сказати суспільству – галузь не керована, потрібні ефективні кризові менеджери. І у ліс зайдуть іноземці» .

Основні реформаторські постанови Уряду, які так чи інакше вдарять по лісовій галузі звучали практично у кожному виступі. Проте найвідчутніше це позначиться у гірській місцевості, яка обмежена у цій діяльності природними чинниками, наголосив у своєму виступі голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль: «Так, зміни та перегляд у ставленні до лісового господарства, його підтримка і подальший розвиток потрібні. Але замість того, щоб підтримати галузь, деякі засоби масової інформації, активісти у лапках, експерти-екологи, аналітики, які абсолютно не розбираються у специфіці лісового господарства, намагаються формувати думку громадськості про неефективність лісової галузі. Майже 600 тисяч га або 87,1% перебуває у підпорядкуванні лісогосподарських підприємств Держуправління області, решта 13,9% – у постійному користуванні Мінприроди, Міноборони, Міносвіти та землі запасу. Усі ліси Агролісу були передані Державному агентству лісових ресурсів. Після дереформування Агролісу Державне агентство лісових ресурсів отримало одні пеньки, кущі та сіножаті. Друга проблема – на хабарі спіймали військове лісництво. Почали розбиратися – там колись були ракети, а зараз нічого немає. І ліс, виявляється, нічийний. І ми зараз будемо їх забирати, тим більше, що є постанова Кабінету Міністрів про передачу військових лісництв до сфери управління Держлісагентства. За останні 50 років площа лісів в області зросла більше, ніж на 10 тисяч гектарів. Але сьогодні у нас є 20 тисяч гектарів безгосподарного лісу. І нині хто зрізав дерево, не несе ніякої відповідальності тому, що ліс безгосподарний. Тому, першим завданням, – це приєднати згадані 20 тисяч га лісу до Управління лісового та мисливського господарства області. За оцінками експертів, у тому числі і міжнародних, закарпатські ліси вважаються найпродуктивнішими не лише у області, а й в Європі. Так, за минулий рік лісові підприємства Закарпаття отримали 58,4 мільйона гривень прибутку. Сплачено податку на прибуток – 46,6 мільйона гривень. До зведеного бюджету та єдиного соціального внеску – 371,3 мільйона гривень, а за 8 місяців 2018 року – 296,9 мільйона гривень. З року в рік сума платежів зростає навіть при тому, що за останні два роки обсяги заготівлі деревини зменшилися на 20%. І це при тому, що з 2016 року ми не отримали з державного бюджету жодної копійки. Більше того, Законом України про статус гірських населених пунктів передбачено виплату надбавок у розмірі 25 відсотків. Це сума – 48 мільйонів гривень для державних лісгоспів. Але ці кошти лісгоспи не отримували з держбюджету жодного разу. Крім того, лісове господарство області надає фінансову підтримку Південним та Східним лісовим господарствам України. Замість того, щоб оцінити та підтримати ефективність лісового господарства законодавча влада іноді приймає недосконалі, а навіть шкідливі для галузі нормативно правові акти. 10 липня Україна прийняла закон про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо стимулювання, утворення та діяльності сімейних фермерських господарств. Виходячи з назви Закону – при чому тут ліс? Це що – фермерське сімейне господарство? Отже, давайте оподаткуємо Азовське море, Чорне море. А гриби, що ростуть у лісі, чорниці, ожина, малина, кабани, козулі, зайці? Давайте і їх оподаткуємо! Область єдина, яка з 91 року залишилася на тому ж рівні за статистикою населення, навіть приростили. Законом внесені поправки до Податкового кодексу, які передбачають земельний податок на усі лісові землі. Для лісової галузі це фактично подвійне оподаткування, що заборонено законодавством України. За діючої системи знімається податок на лісові землі як складова частина рентної плати. Як можна двічі землю оподаткувати? Ставки податку на лісові землі встановлені у розмірі до 5% від вартості нормативно-грошової оцінки одиниці площі лісів. А хто робив грошову оцінку земель, які знаходяться під лісом? Ніхто. Отже, спочатку треба провести оцінку цих земель, а вже потім знімати податок. Ми в адміністрації порахували: додатковий земельний податок для області становитиме від 16 до 801 мільйона гривень! Нічого доброго від цього немає, адже від ставки податку лише 0,3 відсотка третина підприємств області стане банкротами. При ставці 1% – 15 із 20 підприємств стануть банкротами. Решта працюватиме на межі збитковості. Якщо встановлять максимальну ставку 5% – тоді збитки лісового та мисливського господарства становитимуть 285 мільйонів гривень, а лісогосподарські підприємства збанкрутують. Може, саме цього домагаються ті, хто хоче приватизувати все це? Така ситуація змусить іти лісові господарства на непопулярні кроки, тобто піднімати ціну на дрова. Ми порахували, що дрова можуть зрости у 10 разів. Уряд каже: «у нас із газом російським проблеми, переходьте на дрова!» тепер газ навіть з підняттям ціни виявиться дешевшим, ніж дрова. Але велика частина Закарпаття не газифікована через природні особливості розташування. Що робити тим людям? Тобто більшість гірських населених пунктів лишаться без дров. Люди будуть красти дрова при такій реформі. Кілька слів про нелегальні пилорами. Та не треба їх кришувати. Це вже не до мене питання, а до правоохоронних органів. У яких створена ціла армія, мають свій бюджет. Я не наділений такими правами».

Не менш відчутно вдарила відсутність держфінансування по південних областях, які вже третій рік підтримуються за рахунок інших, так званих ресурсних областей. У першу чергу, це позначається на збереженні масивів насаджених лісів від пожеж, наголосила у своєму виступі головний лісничий державного підприємства «Цюрупинське лісомисливське господарство» Марія Глод: «Виконання функцій збереження і примноження лісових багатств держава поклала на працівників державної лісової охорони. В області прийнята програма «Ліси Херсонщини». Але вона без дієва. Як у 2017-му, так і в поточному році жодної копійки за програмою не виділено. Втрати набагато більші, ніж суми, що потрібно вкласти. У 2017 році у лісах Херсонщини сталося 382 лісові пожежі на площі 1176 гектарів. Цього року виникло 188 пожеж на площі 761 гектар. Як попереднього року, так і цього збитки дорівнюють тій сумі, що необхідно було вкласти в охорону лісів від пожеж. Відповідно 17 мільйонів торік та 19 мільйонів у поточному році. Люди відмовляються працювати за ту мізерну плату, яка становить 4 тисячі гривень. Також нема чим заправляти пожежну техніку. Відсутній резерв паливно-мастильних матеріалів, який створюється виключно за рахунок коштів держбюджету. Люди працювали на ліквідації пожеж на виснаження. Були випадки, коли приїжджали пожежні автомобілі лише з водієм. Ми саджали працівників лісгоспу. Навіть запрошували пенсіонерів допомогти.»

Війна за відновний природний ресурс – основна причина незлагодженої політики у лісовій галузі та інформаційного переслідування лісівників – таких лейтмотив практично кожного виступаючого делегата. А їх на з’їзд зібралося майже 500 з усіх областей. Лісівники налаштовані рішуче. Основна позиція, на якій вони стоять – український ліс повинен залишатися в руках держави. Вона має зберегти монополію в українських лісах. Чого так не бажає дехто, пропонуючи передати ліси у концесію, роблячи фейкові наклепи на галузь.

За підсумками з’їзду було прийнято ряд документів – заяву «Щодо податку на лісові землі», резолюцію «Про критичний стан українських лісів», звернення до Верховної Ради щодо останніх її «реформаторських» документів, які загрожують банкрутством лісовій галузі країни. Крім того лісівники приєднаються до Всеукраїнської акції протесту, що проводитиме Президія Федерації профспілок України.

Віталій Гопкало, спецкор «Зеленого світу».