Новини

Державна екологічна інспекція спільно з Асоціацією рибалок України провели антибраконьєрський рейд в природно-заповідному фонді.

Верхів'я Київського водосховища діляться на дві частини прямо по фарватеру. У Київській області дозволений промисловий вилов риби, а ліва частина верховій знаходиться в Чернігівській області де в 2002 році створено Регіональний ландшафтний парк «Межрічинський», в якому господарська діяльність рибалок можлива тільки після отримання необхідного дозволу в обласної чи районної раді.

Але з часів створення Парку жоден суб'єкт підприємницької діяльності не звернувся за отриманням такого дозволу.

У той же час промисловий вилов риби в заповідному фонді процвітає. Причин таких грубих порушень чинного законодавства декілька. Корупція в рибному відомстві змушує рибалок йти на порушення, щоб компенсувати ті суми поборів, що вони змушені платити рибоохороні. І друга причина - це повне незнання існуючого законодавства. З рибалками не проводиться ніякої роз'яснювальної роботи. Ось вони і діють за принципом «Я тут живу - я тут ловлю ...».

-                     М'яке покарання і мізерні штрафи за браконьєрство явно не сприяють зменшенню його фактів - кажуть в Асоціації рибалок України - Вітчизняні водойми знаходяться сьогодні через багаторічну нераціональну господарську діяльність та незадовільну їх охорону в критичному стані. Чисельність риб'ячих зграй скоротилася багаторазово. Тому за вбивство водних природних ресурсів необхідно застосовувати однозначну кримінальну відповідальність. Тільки компенсації за завдані збитки повинні бути матеріальними. Практика показала, що штрафи не знижують фактів браконьєрства. А корупція в рибоохороні, яка придбала небачених розмірів, навпаки, через пособництво порушникам з боку чиновників в рази збільшила їх чисельність. У 1991 році було затримано 18 тисяч рибних браконьєрів, у 2018 році кількість затриманих становила 114 тисяч. За статистикою виявляють лише 10-15% від усіх правопорушень природоохоронного законодавства...

Сьогодні всі водойми країни уздовж і поперек перетягнуті мережами. Вчені стверджують, що якщо і далі продовжиться таке споживче ставлення , що межує із злочином до водойм, то до 2050 року в вітчизняних річках риби не залишиться.

-                     Браконьєрство в природно-заповідному фонді, а тим більш скоєне професійно підготовленими людьми, яким держава дала право на цивілізоване використання рибного ресурсу, повинно каратися більш суворо, ніж побутові факти порушень - вважають у Державній екологічній інспекції.

Під час рейду затримали дві промислові бригади, які виловлювали рибу без відповідних дозвільних документів в заповідній акваторії. Одній бригаді, з причини того, що вона не встигла виловити рибу, нанести суттєвої шкоди, виписали тільки штраф в 340 гривень за перебування на заповідній території із забороненими знаряддями лову. Збиток завданий другої риболовецької бригадою склав 38 964 грн. Документи будуть передані в суд для подальшого вирішення про відкриття кримінальної справи за даним фактом.

Вразив кілометраж сіток що виставляли рибалки. Один рибальський човен поставив 42 мережі, кожна з яких 75 метрів, загальна довжина склала 3 км 150 метрів. Виникає питання: «А хто дозволяє в наших річках, які перебувають в глибокій депресії, використовувати таку кількість сіток?». На Київському морі працює 37 рибопромислових підприємства. В середньому на кожному з них приблизно два сейнера і 4-6 баркасів. Тобто щодня на Київському водосховищі рибалки використовують близько тисячі кілометрів сіток.

Сьогодні промисловий вилов риби у внутрішніх водоймах потрібен тільки контролюючим державним структурам, які "присмокталися" до вітчизняного рибного ресурсу. Корупція яка набула нечуваних розмірів знищує рибні ресурси країни і вітчизняну рибну галузь в цілому.

Статистика стверджує, що у річках виловлюється 20,7 тис.т. риби. Споживання риби в Україні в 2018 році 410 тис. тонн риби. Так невже через 5% від загального споживання потрібно остаточно вбити всю рибу в наших водоймах?