Нова Енергостратегія може загрожувати енергетичній
незалежності України
Про енергетичну незалежність Україні лишається тільки
мріяти, якщо відновлювана енергетика не буде розвиватися в країні активніше.
Про це повідомляють представники експертної громадськості, бізнесу та народні
депутати за результатами аналізу проекту нової Енергетичної стратегії 2035,
запропонованої до розгляду Міністерством енергетики.
Значний пріоритет в проекті нової Енергостратегії відводиться
підвищенню енергоефективності усіх секторів економіки, що є надзвичайно
позитивним стратегічним рішенням.
“Запропонований
проект стратегії є однозначно кращим за діючу Енергетичну стратегію України,
яка головним чином підтримує інтереси вугільного бізнесу. У проекті
наголошується на тому, що енергоефективність має стати головним пріорітетом
розвитку сектору та загалом країни у наступні десятиліття, і це є дійсно
правильним фокусом“, – зазначає Ірина Ставчук, координатор кампаній
Національного екологічного центру України.
У
той же час, проект Нової Енергостратегії спирається, головним чином, на вугілля
та атомну енергетику. Планована частка відновлюваної енергетики становить лише
21% до 2035 року. Експерти підкреслюють, що це суперечить міжнародним зобов’язанням
України.
“Проект
Енергетичної стратегії має бути суттєво доопрацьований і врахувати збільшення
долі відновлюваної енергетики. Цього вимагає Національний план дій щодо
розвитку відновлюваної енергетики до 2020 року в рамках зобов’язань, взятих Україною
перед Європейським Енергетичним Співтовариством, та потенційні зобов’язання
України зі скорочення викидів парникових газів згідно Паризької кліматичної
угоди, – коментує Андрій Конеченков, голова правління Української
вітроенергетичної асоціації. – Сучасна міжнародна статистика однозначно
свідчить про те, що найбільші інвестиції в світовому енергетичному секторі за
останні десять років спрямовані саме на розвиток відновлюваної енергетики, що
дозволяє розвивати цю галузь достатньо високими темпами.”
“У цій стратегії я не побачив так званого енергетичного
переходу. Не побачив багатьох речей, які вже використовуються в усьому світі, –
підкреслює народний депутат України Олексій Рябчин.
– Зараз виглядає так, що є лише бажання добити остаточно енергетику, що
лишилася у спадок від Радянського Союзу, в екологічні проекти не інвестувати, а
через 10 років – побачимо, що буде, адже при владі вже будуть інші люди.
Інвестори зацікавлені вкладати в Україну і в розвиток відновлюваної енергетики
тут, і стратегія має закладати відповідні державні пріоритети. Зараз цього
немає”.
Експерти підкреслюють, що діючу Енергетичну стратегію
України необхідно якомога швидше оновити і цей процес необхідно контролювати.
Стратегія є важливим документом національного значення, який має поставити
амбітну довгострокову мету: стати енергонезалежною країною та забезпечити
розвиток екологічно чистих джерел енергії.
* * *