Новини

Валлійські дослідники показали, як люди за  короткий термін можуть знищити навіть дуже численний і поширений вид.

Безкрила гагара - великий нелітаючий птах з відносно недалекого минулого - зобов'язана своїм вимиранням людині. Цей вид зник з планети в середині XIX століття. Сьогодні уявлення про неї дають лише старовинні гравюри, пам'ятники та викопні рештки.

Валлійська дослідниця Джессіка Томас присвятила цьому великому морському птаху свою докторську дисертацію в Бангорскому і Копенгагенському університетах. Джессіка Томас досліджувала зразки кісто і тканин із 41 музейного зразка, розгадувала загадку ДНК безкрилої гагарки. І дійшла висновку, що зникнення цього численного виду зумовила діяльність людей. І перш за все, нестримне полювання.

Великі птахи (заввишки  80 см) з короткими крилами колись мешкали  по всій Північній Атлантиці: від Північної Америки до Гренландії, Ісландії, Скандинавії і Великобританії. Оскільки вони не літали, то завжди були мішенню для місцевих жителів, які жадали м'яса і пір'я безкрилої гагарки, розповіла доктор Томас.

Полювання на них посилилася близько 1500 року, коли європейські моряки виявили багаті рибальські угіддя у Ньюфаундленді.

До 1850 року безкрила гагара вимерла. Останні дві особини були виловлені рибалками на острові Елдей біля узбережжя Ісландії.

Ці птахи були генетично стійкі, вважають дослідники. Генетична тимчасова шкала, яку доктор Томас створила разом зі своїми колегами, продемонструвала: в той час, коли почалося інтенсивне полювання на цих великих птахів, безкрилій гагарі ризик зникнення не загрожував.

Це, у свою чергу, підкреслює наскільки вразливі перед руйнівною силою людини навіть широко поширені і численні види фауни.