Новини

Країни світу занадто повільно адаптуються до змін клімату та виділяють замало грошей на підготовку до руйнівних наслідків глобального потепління.

Про це йдеться у звіті Організації об'єднаних націй

"2020 рік був не лише роком пандемії COVID-19. Це також був рік посилення кліматичних змін: високі температури, повені, посухи, шторми, пожежі та навіть напади сарани. Ще більше занепокоєння викликає те, що у цьому столітті у світі спостерігається підвищення температури щонайменше на 3°C. Нам потрібні потужні заходи щодо зменшення викидів парникових газів для досягнення цілей Паризької угоди щодо зниження глобального потепління у цьому сторіччі до 1,5°C. Це обмежило б вплив кліматичних змін на вразливі спільноти та екосистеми", ‒ йдеться у документі.

В ООН зазначили, що минулий рік був найгарячішим протягом останнього часу зі спекою у Сибіру, пожежами в Австралії та США, ураганами в Атлантиці, штормами та повенями у багатьох районах Азії.

Попри те, що щороку близько 30 мільярдів доларів виділяється на допомогу бідним країнам, щоб ті могли впоратися з наслідками кліматичної кризи, це менше половини необхідної суми у 70 мільярдів доларів.

Як заявив, генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш, близько половини глобального фінансування на боротьбу з кліматичними змінами, має спрямовуватися на адаптацію до змін, решта ‒ на зусилля щодо скорочення викидів парникових газів. За його словами, наразі є багато приватних компаній, які готові фінансувати проєкти зі зменшення викидів та розробки відновлювальної енергії у розвинених країнах. Водночас є багато проблем з фінансуванням проєктів систем раннього попередження, будівництва бар'єрів проти повеней та зливових стоків.

Водночас в організації відзначили, що через економічну кризу, спричинену пандемією коронавірусу, кліматичні проблеми знову опустилися у списку пріоритетів національних економік.

Натомість в ООН запевняють, що питання адаптації до кліматичних змін може навпаки підтримати економіки. Зокрема посадка дерев, будівництво протипаводкових бар’єрів, відновлення природних ландшафтів і захист та оновлення транспортних і комунікаційних мереж можуть забезпечити робочі місця, необхідні для виведення економіки з рецесії.

Однак, як наголошується у звіті, така можливість буде втрачена, якщо країни дотримуватимуться оголошених на сьогодні пакетів економічного порятунку, які не зосереджуються на екологічному відновленні.

Автори наголошують, що до кліматичних рішень, які мають бути пріоритетними, також належить відновлення боліт і мангрових заростей як буферів проти прибережних штормів та підвищення рівня моря; припинення руйнування коралових рифів; повторне зволоження боліт та заболочених земель; надання можливості деградованим землям відновлюватися природним шляхом. Це все є найбільш економічно вигідними способами адаптації до екстремальних погодних умов, а багато з них також сприяють зменшенню викидів парникових газів, оскільки здорові ґрунти, рослинність, моря та ландшафти зберігають більше вуглецю.

Автори наголосили, що, навіть якщо світу вдасться знизитися рівень викидів та температуру планети, цього буде недостатньо, щоб уникнути наслідків змін клімату та екстремальних погодних умов.