Про УЕА
Зелений Світ
стисло про нас
Новини ми, Україна, світ
Проекти сучасні та майбутні
Наша газета інтернет версія
Україна
сталий розвиток
інтерв’ю, статті
Друзі Землі брати по справі

Zelenysvit on FBМи на FaceBook



META-Ukraine

www.zelenysvit.org.ua - УЕА Зелений Світ

Новини

У Світі  

Країни ЄС фінансують росію І продовжуватимуть
 20.11.2022 11:48:48

Поки Європа намагається позбутися російського викопного палива, її ядерна енергетика не менш залежна від постачання з Росії, яка щороку постачає ЄС урану більш ніж на 200 мільйонів євро на рік. Польща та низка інших членів Євросоюзу вимагають запровадити повну заборону на імпорт ядерного палива з Росії. Однак у новому пакеті санкцій, оприлюдненому 6 жовтня, ядерна енергетика не згадується. Партнери «Медузи» з видання Investigate Europe дізналися, чому ЄС такий вибірковий у виборі цілей для санкцій: багато європейських країн навіть за бажання не зможуть миттєво замінити не лише джерела уранового палива для своїх реакторів, а й усі російські технології, компоненти та фахівців «Росатома» », які обслуговують 18 реакторів на території Євросоюзу. 

 "Російський ядерний терор вимагає більш однозначної реакції від міжнародного співтовариства, [включаючи] санкції проти російської енергетичної галузі та ядерного палива", - написав президент України Володимир Зеленський у серпні після чергового обстрілу Запорізької АЕС, захопленої російськими військами.

Із самого початку російського вторгнення в Україну Євросоюз запроваджував раунди санкцій, метою яких було завдати шкоди російській економіці та її здатності фінансувати війну. Санкції були спрямовані як на конкретних людей, так і на обмеження постачання різної продукції, у тому числі викопних видів палива. Але ядерна енергетика під них наразі не потрапляла.

28 вересня Єврокомісія оголосила про черговий пакет санкцій проти Росії — вже восьмий з початку вторгнення. Цей пакет включає додаткові зовнішньоторговельні обмеження, а також проект цінової стелі на нафту для третіх країн. Але, незважаючи на численні заклики запровадити санкції і проти російської ядерної енергетики, її не було й у цьому пакеті.

При цьому Європарламент підтримує цю ідею: ухвалена 7 квітня резолюція закликає запровадити «негайне повне ембарго на постачання російських нафти, газу та ядерного палива» і просить «припинити співпрацю з російськими компаніями щодо існуючих та нових ядерних проектів, включаючи ті, що розгортаються у Фінлянді. Угорщини та Болгарії». Російських експертів на цих проектах резолюція пропонує замінити на західних та поступово відмовитися від послуг «Росатому».

23 вересня, незадовго до публікації проекту чергового пакету санкцій від Єврокомісії, п'ятьох членів союзу — Польща, Ірландія, Естонія, Латвія та Литва — запропонували запровадити заборону на будь-яку співпрацю з Росією в ядерній сфері. Кулуарно заборону на постачання уранової сировини з Росії підтримувала і Німеччина.

Держсекретар Німеччини Свен Гігольд підтвердив цю інформацію журналістам Investigate Europе: «Ми хотіли б позбутися залежності від будь-яких джерел енергії з Росії — до них входить, зрозуміло, і уранове паливо. Ми пропонували це вже кілька разів, але, на жаль, рішення про введення санкцій можуть ухвалюватися лише одноголосно». Гігольд додав, що коаліційний уряд Німеччини лобіює відмову від одноголосного ухвалення рішень на рівні ЄС у кількох ключових сферах.

Однак деякі партнери розглядають позицію Німеччини як тактичну і вважають, що вона не має на меті реально досягти такої заборони, оскільки провести повну заборону на постачання ядерного палива з Росії через обов'язкове одноголосне голосування неможливо. Один із дипломатів — учасників Європейської ради на умовах анонімності повідомив Investigate Europe, що, на його думку, Німеччина таким чином намагається натякнути іншим країнам, що у них теж є слабкі сторони, тому що в недостатньо рішучій позиції щодо Росії, зокрема в області санкцій, звинувачують саму Німеччину.

5 жовтня представники країн-членів ЄС схвалили восьмий пакет санкцій, положення якого набули чинності наступного дня.

Причини такої союзної нерішучості пояснюються мірою залежності європейської ядерної енергетики від імпорту з Росії. «Єврокомісія ніколи не пропонувала [заборону на імпорт урану з Росії та інші санкції проти російської енергетичної галузі], тому що для деяких східноєвропейських країн, залежних від російських інфраструктурних проектів та технологій, наслідки можуть бути важчими, ніж для самої Росії», — говорить на умовах анонімності у розмові з Investigate Europe джерело у європейських дипломатичних колах.

Аріадна Родріго з європейського Greenpeace вважає, що основний опір ядерним санкціям проти Росії походить від Угорщини та Болгарії. "Угорщина будує два ядерні реактори на російські кредити", - нагадала вона в коментарі для Investigate Europe. "Якщо уряди країн ЄС серйозно мають намір зупинити цю війну, вони повинні перерізати пуповину європейської ядерної галузі, якою вона прив'язана до Кремля, і зосередитися на розробці проектів відновлюваної енергії", - каже Родріго, додаючи, що через дірку на тому місці, де в черговому пакеті санкцій має бути торгівля ядерним паливом, можна проїхати на танку.

Але скільки приносить Росії ця торгівля? 2021 року країни ЄС заплатили Росії за постачання уранової сировини 210 мільйонів євро — а ще 245 мільйонів дісталося Казахстану, де видобуток урану контролює «Росатом».

За ці гроші Росія поставила європейським енергетикам 2358 тонн сировини уранової — це становить майже 20% всього імпорту в ЄС. Згідно зі звітом Агентства Євратома з постачання ЄС ядерними матеріалами (ESA) за 2021 рік, більше постачають лише Нігер (24,3%) та Казахстан (23%). 

Хоча атомна енергетика в середньому приносить країнам Євросоюзу близько чверті всієї електроенергії, ця частка відрізняється від країни до країни: наприклад, у Словаччині, Угорщині та Болгарії вона перевищує 40%, а у Франції – понад 70%. Найбільше залежить від російського ядерного палива Східна Європа. У цих країнах працюють 18 АЕС, збудованих радянськими чи російськими фахівцями. Їхня безперебійна робота залежить від технологій та послуг «Росатому», а також паливних елементів, що поставляються з Росії. Таких реакторів по два в Болгарії та Фінляндії, по чотири в Угорщині та Словаччині та шість у Чехії.

Деякі європейські енергетичні компанії безпосередньо працюють із «Росатомом» — єдиною російською держкорпорацією на цьому ринку, пояснює Аріадна Родріго із Greenpeace. «„Росатом“ постачає до Європи технології, сирий уран та супутні послуги. Його вплив проник так глибоко, що розрив зв'язків з ним виглядає вкрай небезпечним для [європейської] ядерної галузі», — продовжує Родріго.

У серпні влада Угорщини несподівано для своїх сусідів по ЄС оголосила про запуск давно запланованого проекту будівництва ще двох ядерних реакторів за підтримки Росії. Джерело в угорських урядових колах повідомило Investigate Europe, що Угорщина окремо лобіювала виняток із списків санкцій не тільки послуг і продуктів, необхідних для обслуговування вже працюючих реакторів, а й будівництва нових. Для Угорщини це дуже важливо, тому що ядерна енергетика сприймається як запорука довгострокової енергобезпеки; вже діюча угорська АЕС виділяє понад 50% всієї електроенергії країни. Саме тому, додає джерело Investigate Europe, у списки санкцій не потрапила жодна російська структура, яка займається співпрацею в ядерній сфері і розробкою нових технологій.

Представники Франції завжди в перших рядах соромлять Німеччину за непереборну залежність від газу. При цьому про залежність самої Франції від російського ядерного палива згадують нечасто. Хоча, згідно з даними газети Le Monde , до 20% всього необхідного для функціонування французьких реакторів урану закуповується в Казахстані, де його виробництво контролює «Росатом». 

Депутат Європарламенту від фракції зелених Мішель Рівасі, переконана противниця ядерної енергетики, вважає втіленням французької залежності від Росії колишнього генерального директора енергетичної держкорпорації EDF Анрі Прольо. Поступивши у відставку з поста глави EDF, Прольо тепер засідає в міжнародній консультативній раді «Росатому». Якби Еммануель Макрон попросив його звільнитися, Прольйо послухався б його поради, вважає Мішель Рівасі. Але оскільки цього не відбувається, каже вона, можна переконатися, наскільки Франція залежить не лише від імпорту російського урану, а й у сфері утилізації ядерних відходів та багатьох інших сфер.

Євродепутат Крістоф Грудлер, член ліберальної проєвропейської коаліції Renew Europe, підтримує вилучення ядерної сфери з чергового пакету санкцій. Він вважає, що одночасні санкції на російський газ (про ембарго на нього не йдеться, на відміну від російської сирої нафти) і уран можуть призвести до серйозних проблем у європейській енергетичній галузі. Адже це не лише будівництво самих реакторів, а й виробництво супутніх компонентів, нагадує Грудлер, наприклад парових турбін. Один із провідних світових виробників таких турбін, французька компанія Arabelle, говорить Крістоф Грудлер, дві третини всієї своєї продукції постачає до Росії. 

У французькому зовнішньополітичному відомстві на запит Investigate Europe відповіли: «Громадянська ядерна енергетика під санкції не підпадає. Члени ЄС не вважають, що це слушний засіб для досягнення мети — припинення російської агресії проти України. Франція гарантує найсуворіше дотримання всіма своїми економічними партнерами умов європейських санкцій проти Росії». 

Однак є, як мінімум, одна країна, залежна від російської ядерної галузі, яка при цьому розглядає можливість підтримати введення санкцій проти неї, — Фінляндія. Принаймні представник Фінляндії було відкрито цій ідеї на зустрічі дипломатів із країн ЄС у травні, на якій обговорювався склад шостого пакету санкцій, каже Investigate Europe джерело в одній із європейських делегацій. Головною перешкодою, каже інше джерело, фіни називають необхідність тривалої адаптації: технологій, джерел сировини, підготовки власних спеціалістів тощо. Тому члени ЄС одноголосно погодяться на санкції проти російського урану лише в тому випадку, якщо їхнє набуття чинності передуватиметься максимально довгим перехідним періодом, вважає друге джерело в європейських дипломатичних колах.

У своїй щорічній доповіді Агентство Євратома з постачання ЄС ядерними матеріалами (ESA) зазначає: «Наразі ядерне паливо та супутні послуги не підпадають під санкції, але ситуація може змінитися». А далі в розділі рекомендацій йдеться: «Ідеальна з точки зору енергетичної безпеки ситуація виглядає так: як мінімум два альтернативні постачальники для кожного етапу паливного циклу, причому переважно, щоб як мінімум один із цих постачальників перебував у ЄС». У проекті Єврокомісії під назвою REPower EU, спрямованому на зниження залежності країн Європи від російської енергії, також наголошується на важливості енергобезпеки: «Диверсифікація джерел палива також важлива для держав — членів Євросоюзу, які зараз залежать від постачання ядерного палива з Росії». 

Представники Всесвітньої ядерної асоціації (WNA), об'єднання головних світових учасників енергетичного ринку та ядерної промисловості, вважають, що розробку стратегій зниження залежності від російських постачальників уже розпочато. «У багатьох викликає інтерес уран з  Казахстану , але зараз він переважно потрапляє на Захід через Санкт-Петербург, – каже Генрі Престон, прес-секретар WNA. —  Казахатомпром вже розробляє альтернативний транскаспійський маршрут постачання, який не проходить територією Росії. Крім того, через Китай можна направити постачання в інший бік».

Деяким європейським компаніям вдалося повністю замістити поставки із Росії. Наприклад, шведська держкорпорація Vattenfall після 24 лютого припинила імпорт російського урану та перейшла на канадський та австралійський. Але в цілому відмова від російського урану та ядерних технологій у Європі відбувається вкрай повільно та обережно. Тому Європа, накладаючи на економіку Росії чергові санкції, буде змушена й надалі фінансувати російський бюджет.

 

 

« До новин цієї рубрики
« До головної сторінки новин »

(C) 2005-2022 УЕА “Зелений Світ” | Статут
юр.адреса: 04070, м.Київ, Контрактова площа, 4
для листування: УЕА "Зелений світ"
01004, м.Київ, вул. Л.Толстого, 9
(066) 690-23-35 Ткаченко Віктор Павлович
(044) 289-16-80, zelsvit2@ukr.net