Новини

Ліси є важливою частиною екосистеми, яка суттєво впливає на стан довкілля і на здоров’я людей. Тому першочерговим завданням лісівників у всьому світі є забезпечення розширеного відтворення лісів шляхом створення нових насаджень в обсягах, що перевищує їх вирубування та пошкодження внаслідок лісових пожеж. Який сьогодні стан лісовідтворення в Україні та близькій до неї за лісовою площею Німеччині?

Відтворення по-українськи

Головною метою відтворення лісів є досягнення оптимальної лісистості шляхом створення в максимально короткі строки нових насаджень найбільш економічно та екологічно доцільними способами і технологіями. Порядок відтворення лісів регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Правила відтворення лісів» від 01.03.2007 р. № 303 (далі – постанова № 303) та іншими відомчими документами. За підрахунками, для досягнення оптимальної лісистості України (20%) необхідно створити понад два млн га нових лісів.

Відповідно до постанови № 303 відтворення лісів здійснюється постійними лісокористувачами і власниками лісів на лісових ділянках, що були вкриті лісовою рослинністю (зруби, згарища, рідколісся, насадження, що загинули, тощо), шляхом відновлення, а на землях, що раніше не були зайняті лісом, насамперед, непридатних для використання в сільському господарстві або виділених для створення захисних лісових насаджень лінійного типу – лісорозведення. При цьому на місці суцільних зрубів або згарищ ліс має бути відтворений за 1–2 роки. Такий період обумовлений необхідністю підготовки ґрунту та здійснення інших заходів для садіння лісу або сприянню його природному поновленню. За останні п’ять років щорічній середній обсяг відтворення лісів становить близько 50 тис. га.

Нагадаємо, що сьогодні до сфери управління Держлісагентства належить лише 73% лісового фонду України загальною площею 7,6 млн га. Для реалізації завдань із відтворення лісів на підпорядкованих Держлісагентству підприємствах лісового господарства функціонують 3,4 тис. га лісових розсадників, 11 га теплиць, в яких лише у 2018 році вирощено 246 млн стандартного садивного матеріалу і 3,6 млн саджанців для озеленення. Для отримання якісного лісового насіння створена постійна лісонасіннєва база площею 40,9 тис. га.

Зазначимо, що у 2018 році відтворено менше лісів, ніж у 2017-му через значне зменшення суцільних рубок під час заготівлі деревини.

За перше півріччя 2019 року лісогосподарські підприємства відтворили ліси на площі 35852 га, з них створено нових на площі 1362 га.

Як свідчить статистика, українські лісівники навчилися створювати нові ліси також і на малопродуктивних та деградованих землях. Але з різних причин, зокрема, пов’язаних із недосконалістю законодавства, спостерігається тенденція щодо зменшення площ таких земель, що виділяються лісгоспам під залісення.

Крім того, останні чотири роки лісогосподарські підприємства не отримують кошти з держбюджету, які попередні роки використовували, перш за, все на лісовідновлення та лісовирощування. Особливо потерпають у цій ситуації східні та південні регіони країни.

Між тим, при достатньому держфінансуванні та удосконаленні процедур з виділення земель під залісення, українські лісгоспи мають достатньо садивного матеріалу, технічних та людських ресурсів для створення нових лісів та збільшення лісистості України.

Німецький варіант: коригування стихією

В той час, як у більшості країн світу площі, зайняті лісами, постійно скорочуються, в Німеччині вже кілька десятиліть спостерігається протилежний процес – постійний ріст лісових площ. За десять років вони збільшилися приблизно на 50 тис. га. Німеччина хоча й має схожі з Україною проблеми лісовідновлення, але за останні 2–3 роки до них додалося чимало нових чинників. Зміна клімату, переважання хвойних дерев над листяними та небувало великі лісові пожежі зумовили необхідність особливого підходу та зміни стратегії до відновлення німецьких лісів.

Сьогодні площа лісових земель Німеччини становить майже 11 млн га, що відповідає 30% загальної площі країни. Основними породами є ялина, сосна та модрина – їх запаси становлять 1,9 млрд кубометрів. Попри те, що це хороший діловий ліс, однак ці породи також є легкозаймистими та гірше справляються з нестачею води, ніж листяні породи.

Чинниками зростання площі лісів у Німеччині є, перш за все, лісопосадка, розширення лісових площ за рахунок сільськогосподарських територій і компенсація господарського використання природних територій підприємствами шляхом їх залісення. За рік приріст нових лісових порід становить близько 90 млн куб. метрів, з яких лише 2/3 використовується економікою. Завдяки успішній лісовій політиці, запаси лісу в Німеччині на сьогодні становлять 3,4 млрд куб. метрів і перевищують лісові запаси багатьох країн ЄС. Зазначимо, що половина лісів у Німеччині перебуває в приватному володінні. Власники лісів і лісничі підтримують природні процеси в лісових екосистемах, – садять адаптовані до певної ділянки чи регіону породи дерев, використовують природне відновлення, де це дозволяють ґрунт і попередні насадження, а також саджають чужорідні породи лише після вивчення позитивного ефекту їх використання в екологічному та економічному відношенні.

При цьому в останні роки німецькі ліси потерпають від аномальної спеки, викликаною змінами клімату. Згідно з даними німецького Міністерства сільського господарства, всього за півтора року внаслідок пожеж Німеччина втратила 110 тисяч гектарів лісів, що становить майже десяту частину всіх лісових ресурсів. Як заявили у відомстві, федеральний уряд має намір виділити не менше 1 млрд євро на посадку нового лісу за програмою «Мільйон дерев». При цьому перевага буде надаватися змішаним лісам, поступово збільшуючи частку листяних порід, зокрема, бука, дуба, кедра, липи та інших, а посадка хвойних дерев більше не буде субсидуватися за рахунок державних коштів. На думку фахівців лісового господарства Німеччини, змішаний ліс має суттєві переваги: листяні дерева не горять так швидко, як сосна або ялина, крім того, змішаний ліс менш схильний до шкідників і ураганів.

Загалом, лісовідновлення у німецьких лісах відбувається на підставі Закону про охорону лісу і розвиток лісового господарства, який зобов’язує власників лісів здійснювати лісовідновлення в місцях суцільної вирубки. Лісовідновлення за вказаним законом є обов’язковим після вирубки лісу або пошкодження в результаті ураганів, лісових пожеж чи шкідників. Відведений для цього термін становить 3–5 років, і його дотримання контролюють місцеві лісництва. Так, приватні або комунальні лісгоспи зобов’язані у визначені строки проводити посадку нових лісів до тих пір, поки не буде відновлено природне лісовідновлення. Якщо з якихось причин необхідні заходи з лісовідновлення не проведено, то це роблять лісництва за рахунок власників. Однак, очевидно, що через великі масштаби стихійних вигорань за останні два роки, без допомоги федеральних органів влади їм не обійтись.

Між тим, за нормальних умов лісокористування, стиглі насадження не піддаються суцільній рубці, тому в Німеччині розвиток і відновлення лісів відбувається, як правило, природним чином. На частку природного відновлення лісу в територіальному відношенні припадає 85% молодих насаджень, лісопосадок – 13%, посіву та пневої порослі – близько 2%.

Слід зазначити, що посаджені ліси в Німеччині істотно відрізняються від лісових плантацій, оскільки частка змішаних насаджень становить близько 90%, а на плантаціях, як правило, вирощують лише одну деревну породу.

Олександр Козка

Газета “Природа і суспільство”