Новини

Працівники Національного природного парку «Тузловські лимани» та природоохоронці звертаються до керівництва держави із закликом допомогти захистити парк від організованої групи браконьєрів, які впродовж 5 років займаються промисловим виловом кефалі, знищуючи цей ресурс, а також саму команду парку, яка через це постійно перебуває у небезпеці. Про це вони заявили під час прес-конференції в Укрінформі 24 вересня. Як розповіла в. о. директора НПП «Тузловські лимани» Ірина Вихристюк, останньою краплею стали події 21–22 вересня, коли на працівників парку було скоєно два напади, було побито працівника служби держохорони парку та начальника науково-дослідного відділу, у неї самої вирвали планшет та ліхтар. Це зробили люди з ОК «Граніт», які загатили у 2015 році протоки для того, щоб кефаль виходила з водойм до Чорного моря через їхній малий канал, аби тоннами вигрібати рибу. Про це повідомляє, ні, не профільне міністерство…  А газета «Природа і суспільство».

«Велика група осіб фактично чинила спротив виконанню наших професійних обов’язків. Вони здійснили напад на нас і не допустили до гардів, які повністю перегородили міграційний шлях кефалі до Чорного моря. Ця пастка, створена промисловими браконьєрами, вже діє 5 років і служить тотальному вилученню цих ресурсів. Збитки, що завдаються державі, – це, щонайменше, 30 млн грн щодня, тому що зараз вони вилучають від 5–6 тонн за добу необлікованих ресурсів. Але далі температура знижуватиметься і кефалі буде ще більше – і збитки можуть сягати і 100, і 200 млн грн за добу. Натомість прибутки цієї нелегальної фірми вже зараз обчислюються від 300 тис. грн за день. Вони фактично грабують природу і державу у великих розмірах», – заявила Ірина Вихристюк.

Водночас вона зазначила, що при цих подіях перебували представники Прикордонної служби.

«У нас бездіяльна правоохоронна система, і ми можемо однозначно констатувати, що браконьєрам допомагають представники Держрибагентства та Прикордонної служби України. З 2014 року у Татарбунарському відділі міліції, зараз – поліції, відкривають чергове провадження. І на цьому всі слідчі дії завершуються. Жоден із правопорушників не покараний», – сказала Ірина Вихристюк.

Своєю чергою еколог, ексдиректор, начальник науково-дослідного відділу НПП «Тузловські лимани» Іван Русєв зазначив, що працівники Прикордонної служби 21–22 вересня не тільки спрямовували працівників парку від головних скупчень браконьєрів, а й замість допомагати і захищати, вони або відставали, або ховалися в той час, коли на працівників парку напали бандити і почали бити.

«Я хочу запитати офіційно тих, хто керує Прикордонною службою в Україні: чому 40 бандитів б’ють людей і ніхто їм не заважає? Я вважаю, що прикордонні служби сьогодні «кришують» браконьєрів у «Тузловських лиманах». Наша команда робить все від нас залежне, але держава нас не захищає», – підкреслив Іван Русєв.

Як додав правозахисник, адвокат Максим Попов, Чорноморська піщана коса є прибережною захисною смугою як Чорного моря, так і лиманів, і там будь-яке будівництво заборонене.

«Це землі водного фонду. Проте особи, що обслуговують канал «Граніт», побудували там кілька об’єктів нерухомості – 4-поверхову будівлю, гідротехнічну споруду – канал, за допомогою якого вони виловлюють всю рибу. На сьогодні вони не мають договору оренди земельної ділянки, тобто знаходяться там без жодних правових підстав. Але поліція Татарбунарського району саботує всі заяви, які надходять від Національного парку як з цих питань, так і питань їх особистої безпеки. І саме через їх бездіяльність може трапитись навіть якась трагедія, бо ті люди відчувають себе безкарними», – заявив Максим Попов.

Він озвучив звернення до державних структур, в якому ініціативна група по захисту Національного парку вимагає від Державної прикордонної служби – проведення службового розслідування щодо прикордонників, які сприяють (не заважають) браконьєрам у тотальному вилові водних біоресурсів; від Генеральної прокуратури – визначення територіальної підслідності кримінальних проваджень за заявами НПП іншому територіальному органу Нацполіції; від Нацполіції – забезпечити особисту безпеку працівників НПП та розслідування цього злочину; від Міністерства енергетики та захисту довкілля – терміново вирішити питання щодо відновлення водообміну між Чорним морем та групою Тузловських лиманів задля гарантування безперешкодного руху для мігруючих гідробіонтів; від Держрибагентства – звільнити начальника Чорноморського рибоохоронного патруля та скасувати його наказ «Щодо організації промислу ставними неводами у каналах, що з’єднують море з лиманами у 2019 році».

«Природоохоронці всієї країни з надією дивляться на команду Національного парку «Тузловські лимани», тому що розуміють, що якщо програють тут, то програють скрізь – всю природоохоронну галузь. Національні парки створюються за Указом Президентів, це – національне надбання. Причому мова йде про мільйонні, якщо не мільярдні збитки, завдані нашій державі. І ми дуже розраховуємо на допомогу Президента», – підкреслив своєю чергою біолог, голова ГО «Зелений лист» Владислав Балинський.

Нещодавно творчий колектив проекту «Лимани» презентували трейлер фільму «Лимани: бій за рай», присвячений збереженню Національного природного парку «Тузловські лимани».