Японія досягла найвищого в усьому
світі рівня сортування сміття.
На вулицях міст немає жодного
звичайного смітника, бо усі відходи збираються диференційовано, передає Рубрика.
Містяни виносять відходи у певний час
у прозорих пакетиках, щоб працівники сміттєвоза бачили, що лежить всередині. У
певний день приймається конкретний вид сміття. Сміттєві пакети мають різні
розміри й кольорові відтінки, в залежності від категорії. У різних
муніципалітетах країни - різна кількість категорій для сортування.
Наприклад, жителі японського міста
Камікацу сортують все сміття на 34 різні категорії, а потім самостійно
приносять розсортовані відходи в центр переробки, де робітники перевіряють, чи
немає там зайвих речей і висипають у великі баки.
Крім того, у Камікатсу є магазин
"Куру-куру", в якому жителі залишають не потрібні предмети, а інші
жителі можуть прийти і безкоштовно взяти їх. Тут же зі старого одягу, прапорів
і навіть рибальських дощовиків шиють "новий" одяг, іграшки, сумки,
які можна отримати безкоштовно.
У місті Камікацу трохи більше 1700
жителів, 80% сміття, яке продукують містяни, переробляється, а 20% йде на
добрива у поля.
На хвилі свідомого управління
відходами японські виробники активно розробляють біорозкладані полімери. Так,
провідний японський виробник Kaneka Corporation розробив біорозкладаний полімер
(PHBH), який на 100% отримано з рослин. Він розкладається під дією крихітних
мікроорганізмів, які розщеплюють його на воду і вуглекислий газ в природних
середовищах, таких як ґрунт або морська вода.
На додачу, влада Японії зобов'язала
виробників випускати продукцію з максимально пролонгованим терміном
експлуатації.
Зламану ж побутову техніку,
електронну апаратуру у Японії забирають у населення спеціальні утилізатори на
спеціальний завод, де її розбирають на дрібні складові і вирішують, де далі
використовувати.
З відходів, які не піддаються
переробці будують "сміттєві острови". Відомими штучними островами є
Огісіма та Юменосіма. На першому працює металургійний завод, а на другому -
теплиці, парк, музей.
А ще саме в Японії з'явилася перша у
світі електростанція, яка використовує паливо, отримане в результаті переробки
пластмасових відходів. Її було збудовано у 2003 році у місті Тамакомаї на
острові Хоккайдо.
Кожні п'ять років в Японії проводять
обстеження стану природи, а кожна префектура має власні закони з охорони
навколишнього середовища та особисті екологічні програми.
Місцеві органи самоврядування
укладають добровільні угоди про контроль забруднень з компаніями, що
знаходяться в регіоні. І тут дуже ефективно працює принцип - забруднювач
платить. Це змушує компанії розробляти технології дотримання екологічних
стандартів.
Для зменшення викидів заводів, які
забруднюють воду та місцевість хімічними матеріалами, у тому числі, і
пластмасою, активно розвивається галузь поновлюваних джерел енергії.
Приміром, місто Кітакюсю зараз є
провідним у відновлюваній енергетиці, хоча раніше його затоку називали
"морем смерті" через забруднення. Працюючи з приватним сектором,
місто скоротило викиди сажі та інших шкідливих речовин, інвестуючи в
відновлювані технології. Вітрові електростанції тепер можна побачити на суші і
на морі, що дозволяє місту користуватися сильними вітрами навколо узбережжя.
Сьогодні Японія, з її значними
технологічним розвитком та індустріалізацією, є однією з найбільш екологічних
країн світу.