Про УЕА
Зелений Світ
стисло про нас
Новини ми, Україна, світ
Проекти сучасні та майбутні
Наша газета інтернет версія
Україна
сталий розвиток
інтерв’ю, статті
Друзі Землі брати по справі

Zelenysvit on FBМи на FaceBook



META-Ukraine

www.zelenysvit.org.ua - УЕА Зелений Світ

Новини

У Світі  

Чому атомна енергетика неврятує нас від зміни клімату.
 27.11.2019 22:11:14

Чи може атомна енергетика забезпечити світ дешевою електроенергією?

20 вересня у світі пройшли глобальні кліматичні акції. 4 мільйони людей вийшли на вулиці, а до українського маршу приєдналися понад 2 тисячі. Всім, нарешті, стало зрозуміло: зміна клімату — питання першочергової важливості. Для того, щоб вберегти від неї людство, потрібні швидкі та рішучі дії. У той час, як одні експерти вважають, що вберегти клімат планети може перехід на відновлювану енергетику, інші - роблять ставку на атомну енергетику. Вона часто позиціонує себе як дешева, чиста і така, що жодним чином не впливає на зміну клімату. Але чи дійсно це так? Чи може атомна енергетика забезпечити світ дешевою електроенергією та зробити вагомий вклад у боротьбі з глобальними кліматичними змінами? Давайте подивимось, наскільки це реально.

Атомна енергетика викидає СО2

Думка про те, що атомна енергетика не впливає на клімат, виникає, бо з труби атомної станції майже не викидаються парникові гази. Проте, насправді, вони утворюються майже на всіх етапах ядерно-паливного циклу: видобуток та збагачення урану (який, як і вугілля, є викопним); будівництво, модернізація та виведення з експлуатації атомних станцій; управління відходами (зокрема їх переробка); транспортування руди, відпрацьованого палива, тощо.

Сумарні викиди парникових газів при виробництві електрики на АЕС в рази перевищують кількість парникових газів, що можуть утворитися в процесі використання відновлюваних джерел (ВДЕ) та заходів енергоефективності, зазначає у своїй роботідля «The Ecologist» Кіт Баргнем, почесний професор фізики і заслужений науковий співробітник Імперського коледжу в Лондоні. Схожі результати було наведено у дослідженні Австралійської уранової асоціації у 2009 році. У найгіршому можливому розрахованому варіанті викиди від атомної енергетики у 24 рази перевищили викиди парникових газів від вітрової.

Атомна енергетика — найдорожче джерело електрики

Сьогодні реальна вартість спорудження нових АЕС у Європі та США зростає в середньому у два-три рази порівняно із початковими бюджетами. Вартість досі не добудованої фінської АЕС Олкілуото-3 зросла з 3,2 до 11 млрд євро, а вартість спорудження американської АЕС Вогтл зросла з 14 до 29 млрд доларів. Разом із зростанням вартості зростають і терміни спорудження, у деяких випадках аж до 10 років (АЕС Фламанвіль, АЕС Олкілуото). Це відбувається через суворіші вимоги до безпеки після аварії на АЕС Фукусіма Дайічі та технічні недоліки, які виявляють у процесі будівництва (наприклад, неякісні зварювальні шви, або тріщини у фундаменті). Це робить галузь непривабливою для приватних інвестицій, адже від моменту вкладання коштів у будівництво до отримання перших доходів може пройти 10−15 років, що є неприйнятно довгим терміном для бізнесу.

Крім того, атомникам потрібно закладати у вартість атомного кіловата ще й кошти для поводження з радіоактивними відходами, відпрацьованим ядерним паливом та для зняття енергоблоків з експлуатації. На сьогодні середня вартість атомного кіловата із нових атомних електростанцій (АЕС) є однією з найвищих з-поміж усіх видів електростанцій промислового масштабу. У період з 2009 до 2018 року вартість атомної енергії за МВт-год. у світі виросла в середньому на 20%, в той час як сонячної та вітрової впала на 86% та 67% відповідно.

Атомна енергетика занадто повільна

Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) розрахувала, що для досягнення цілей Паризької угоди та уникнення кліматичної катастрофи, до 2030 року необхідно зменшити викиди парникових газів удвічі від нинішнього рівня. Реалізація цього сценарію допоможе уникнути більш ніж 700 000 смертей та створити більш ніж 65 мільйонів нових робочих місць.

За розрахунками Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ), для досягнення такого сценарію необхідно побудувати 964 нових реактори за наступні 30 років. Ці реактори мають замінити застарілі вугільні потужності, які є найбільшим джерелом викидів, та атомні реактори, які зніматимуться з експлуатації через вік. Однак, для прикладу, за весь час існування галузі (а це більше 60 років) було споруджено лише 762 реактори.

Навіть якщо припустити, що нові АЕС могли б допомогти подолати зміну клімату, такий сценарій видається неможливим. Сьогоднішні темпи спорудження АЕС складають 3−4 реактори на рік. Для виконання сценарію МАГАТЕ необхідно щороку будувати у 10 разів більше, тобто 30−40 реакторів. Проте чи має атомна індустрія такі можливості? Показово, що навіть організації, які вірять у здатність атомної енергетики вирішити проблему, погоджуються: наразі це неможливо. Національна Академія Наук США у своїй нещодавній праці зазначила: «…через їх [АЕС] велику вартість та складність, малоймовірно, що в найближчі кілька десятиліть будуть побудовані нові великі станції…».

Будівництво АЕС також ускладнюється обмеженою кількістю компаній, які володіють технологіями для спорудження АЕС. Більше того, ключові компанії-будівельники (Areva, Westighouse) зараз переживають не найкращі фінансові часи і просто не здатні розпочинати нові проекти. Примітно, що за останні 20 років найбільшими споруджувачами атомних реакторів є такі країни як Росія, Китай, Індія та Корея.

За таких умов немає жодних обґрунтованих підстав розраховувати на спроможність атомної індустрії додавати щороку 30−40 нових атомних блоків і тим самим зіграти роль у зниженні викидів парникових газів до безпечного рівня у необхідні строки.

Атомна енергетика сама страждає від зміни клімату

Вже сьогодні наслідки глобальної зміни клімату впливають на надійність роботи атомних станцій, а з часом ризики будуть лише зростати. Підняття рівня моря, збільшення частоти та масштабу надзвичайних природних явищ (урагани, цунамі, торнадо, пожежі), ризик критичного зниження водності у водоймах-охолоджувачах АЕС через відсутність опадів, підвищення температури води у водоймах та інші наслідки зміни клімату підвищують ймовірність виникнення аварій на АЕС.

Наприклад у серпні 2019 року компанія EdF відключила деякі атомні реактори через аномальну спеку у Франції. Така необхідність була викликана підвищенням температури води у річці, вóди якої використовують для охолодження реакторів. Така сама ситуація спостерігалася і у 2018 році, тоді реактори було відключено у Франції та Швеції, а у Фінляндії, Німеччині та Швейцарії скорочено кількість виробленої енергії. Подібна ситуація могла відбутися і в Україні. У 2015 році році внаслідок сильних посух рівень річок Стир та Горинь — головних артерій-охолоджувачів РАЕС та ХАЕС — був рекордно низьким.

Таким чином, доказів тому, що атомна енергетика спроможна подолати зміну клімату, немає. Скоріше навпаки — зміна клімату здатна значно зашкодити цій індустрії. Тож варто припинити підтримувати безперспективну для кліматичної політики галузь і кинути сили на розвиток чистої та безпечної відновлюваної енергетики, яка має стати головним рішенням для глобальної кліматичної кризи.

 

За матеріалами НВ бізнес.

 

« До новин цієї рубрики
« До головної сторінки новин »

(C) 2005-2019 УЕА “Зелений Світ”
юр.адреса: 04070, м.Київ, Контрактова площа, 4
для листування: УЕА "Зелений світ"
01004, м.Київ, вул. Л.Толстого, 9
(050)-480-20-85 Олена Хохлова
(044) 289-16-80, zeleniysvit@ukrpack.net