Новини

Науково-технічна рада Голосіївського нацпарку погодила проведення рубок на 2020 рік. Це означає, що протягом наступного року більше 1300 гектарів Святошинського лісу та Конча-Заспи будуть спотворені вибірковими санітарними рубками. Вилучати планують сухостійні, пошкоджені шкідниками, вітровальні, відмерлі дерева всіх порід. Однак вирубка сухостійних дерев не допомагає боротися зі шкідниками! Більше того, техніка знищує молоді листяні дерева, які в майбутньому могли б перетворитися на стійкий природний ліс. Українська природоохоронна група звернулася до Міністерства енергетики та захисту довкілля України та Управління екології та природних ресурсів КМДА з проханням не погоджувати проведення санітарних рубок в межах Голосіївського НПП.

3-го грудня науково-технічна рада НПП «Голосіївський» погодила проведення в 2020 році рубок у межах Святошинського лісопаркового господарства на площі 774 га об’ємом 21 349 кубометрів та в ЛПГ «Конча-Заспа» на площі 572 га об’ємом 8277 кубометрів. Кілька членів науково-технічної ради висловлювали позицію щодо необґрунтованості таки рубок, проте їхня позиція не була врахована.

За два дні до засідання було проведено обстеження запланованих під рубку кварталів Святошинського ЛПГ, жодних дерев під рубку ще не було вимічено. Тому незрозуміло, яким чином лісівники порахували, скільки вони планують заготовляти деревини в кожному виділі та яким чином члени НТР можуть оцінити, які самі дерева будуть вилучатись?

Єгор Гриник, експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи нагадує, що в 2019 році Святошинське ЛПГ уже проводило в цьому ж національному парку вибіркові санітарні рубки на площі понад 660 гектарів: «Причиною проведення вибіркових санітарних рубок було «пошкодження стовбуровими шкідниками». Соснові ліси дійсно останніми роками всихають і поступово замінюються листяними лісами з дубу, клена та інших порід. Таким чином, через якийсь час тут утвориться мішаний ліс природного походження, набагато більш стійкий до дії кліматичних змін та інших чинників. Чи допоможуть зупинити всихання сосни ті санітарні рубки, які проводять Святошинське ЛПГ? Звісно, ні! Вилучення сухостійних дерев аж ніяк не допомагає у боротьбі зі шкідниками (http://uncg.org.ua/rubky/). Сухостійні дерева вже давно полишені первинними та вторинними шкідниками, уже ніколи не будуть заселені ними знову. Допоможе лише вирубка свіжозаселених шкідниками дерев – та чи доцільна вона в заповідному лісі?».

Санітарна рубка, проведена в сосновому борі, призводить до збільшення освітлення, ґрунт легко прогрівається сонцем і висихає в приповерхневих шарах, саме там, де розміщене коріння сосон. Тож прибравши сухі сосни, лісники провокують стрімке всихання інших, які до цього були здорові.

Крім того, масово трапляються випадки пошкодження дерев, які залишились на ділянці під час лісозаготівлі. Тому такі санітарні рубки не «лікують ліс», а розладнують деревостан і фактично сприяють поширенню шкідників, які передусім заселяють ослаблені дерева.

Вирубка сухостійних дерев збіднює лісові ґрунти, негативно впливає на сотні видів тварин та грибів, які живуть чи залежать від мертвої деревини. І це вже не кажучи турбування лісових мешканців у ході проведення рубок і суттєве пошкодження ґрунтів важкою технікою. Полишення сухостійних та інших мертвих дерев (т.з. мертвої деревини) уже давно практикується не те що на охоронюваних територіях , але й навіть в окремих європейських господарських лісах та міських парках!

Окрім того, санітарні рубки знищують молоді листяні дерева, які мають замінити соснові ліси, що всихають.

Єгор Гриник, експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи переконує: «Багато санітарних рубок 2019 року, оглянутих експертами, не залишали листяному підросту жодного шансу! У ході рубок була знищена більша частина молодих дубів та кленів, вилучені всі сухостійні дерева, значно пошкоджений ґрунтовий покрив. Окремі вибіркові рубки мало відрізнялися від суцільних. При цьому нові лісові культури на місцях вирубок не створюються. Таким чином, вирубані ділянки замість молодого листяного лісу перетворюються на затягнуті злаками галявини! Не варто очікувати, що рубки 2020 року будуть кращими за торішні».

Зауважимо, що НПП «Голосіївський» є не єдиним національним парком в європейській столиці. Наприклад, національні парки Тіреста (Стокогольм) та Кампіноський (Варшава) обходяться без масових санітарних рубок і залишають мертву деревину в лісі, а відвідувачів попереджають про необхідність дотримуватись визначених туристичних стежок та рекреаційних пунктів.

Українська природоохоронна група закликає КМДА та Мінекоенерго не погоджувати вищезгадані рубки в національному природному парку «Голосіївський»!

Українська природоохоронна група (UNCG) була створена 2014 року як команда фахівців, що працює над питаннями практичної охорони природи. Члени UNCG активно працюють над створенням нових природно-заповідних територій. За останні 4 роки щонайменше три чверті всіх заповідних площ, що були створені в Україні, мали серед авторів наукових обґрунтувань членів UNCG або були активно підтримані її членами. Напрямки роботи UNCG: заповідна справа, охорона лісів, оцінка впливу на довкілля, біорізноманіття, мережа Емеральд.