Навесні 2020 року українські річки так і не стали
повноводними, колодязі пересихають, а у деяких сховищах води залишилося на
лічені дні.
Натомість Києву та іншим північним містам, де пилові бурі
бачили лише по телевізору, радять бути готовими і до такого синоптичного явища,
як пиловий шторм - те, що відбулося 16 квітня, може повторитися.
Що ж відбувається з водою в Україні та чому пересихають
водосховища у містах і колодязі в селах - в аналізі від BBC News Україна.
Зима так і не настала
"Унікальність 2020 року полягає в тому, що осінь 2019-го
була сухою, а метеорологічна зима з традиційними морозами, снігом і
промерзанням ґрунту вперше за період спостережень (120 років) так і не настала,
а значить, були відсутні умови для формування водопілля", - пояснює BBC
News Україна в.о. голови Держагентства з водних ресурсів Михайло Хорєв.
Водопілля - це весняна повінь на річках після танення снігу.
Без зими в цьому році не було і водопілля навесні.
Як наслідок, каже Михайло Хорєв, вже у квітні водність річок
така, як зазвичай буває влітку, коли водопілля сходить.
Сухі не лише річки, а й болота та ліси.
"Проблема критична. В цьому році у болотах, які раніше
були непрохідними, зовсім немає води. Так само сухі заболочені ліси", -
каже аналітик об'єднання "Екологія. Право. Людина" Петро Тєстов.
"Проблеми з лісовими пожежами - це тільки початок.
Влітку будуть горіти торф'яники. А ще найближчим часом нас чекає масове всихання
не тільки соснових лісів, але й, наприклад, вільхових чи березових - для яких
через посуху різко змінились лісорослинні умови", - додає він.
Вологи не вистачає як у верхніх шарах ґрунту (до 5 см), так і
глибше - до 1 метру (так званий "кореневовмісний шар").
В Інституті агроекології та природокористування НААН кажуть, що вже у квітні води мало по всій
Україні, окрім Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей. Але і
на Західній Україні є тенденція до посухи.
Найгірша ж ситуація на Одещині та Миколаївщині, де
"сформувались критичні запаси вологи в метровому шарі ґрунту".
Маловоддя
Літом на багатьох річках у Держводоагентстві очікують
маловоддя - "гідрологічну посуху".
Наприклад, у басейні Дніпра за весну випала половина
кліматичної норми опадів і вода у всіх річках впала - за понад століття спостережень гіршою була ситуація
лише у аномально сухому 1925 році.
Не набагато краще у басейнах інших річок, зокрема Дністра - у
Дністровському водосховищі в квітні очікується лише половина норми припливу
води.
Якщо маловоддя справді настане, то у Держводоагентстві не
виключають запровадження обмежень - перш за все для гідроенергетики та водного
транспорту.
Обмеження, утім, будуть тимчасові.
Пріоритет же надаватимуть для використання води у побуті та
для зрошування.
Складне літо у Житомирі
Загалом же зараз вже страждають всі водосховища, які живлять
міста, - рівень води там спадає щодня.
Наприклад, у Житомирі, на завжди вологому Поліссі, 2020-й рік
почався з проблем.
Оптимальний рівень води у водосховищі "Відсічне",
яке живить Житомир, - 4 м. Коли рівень тримається на цій позначці, місто
отримує воду цілодобово і з нормальним тиском.
Але зараз рівень - 2,7 м, і щодня спадає на 2 см.
Щодня рівень у водосховищі знижується на кілька сантиметрів.
Навіть якщо підуть дощі, вони його понвстю не наповнять - воно просто перестане
мілішати.
Поки що води місту вистачає, але її запасів у водосховищі вже
залишилося не на місяці, а на дні.
"Зараз можемо впевнено говорити, що в нас води у
водосховищі "Відсічне" - на місяць і десять днів. Запас в іншому
водосховищі "Дениші" - орієнтовно на днів 60-70. Звісно, якщо не буде
різкого потепління, тоді вода буде випаровуватись і запаси зменшаться значно
швидше", - каже керівник місцевого водоканалу Андрій Нікітін.
Резервне водосховище наповнили зі стратегічних запасів
держави на прохання Житомира.
"Зараз "проїдаємо" стратегічний запас. Якби
його не було, то ми мали б значно гіршу ситуацію. Ймовірно, місцями можна було
б побачити дно водосховища", - каже Андрій Нікітін.
Вплинути на зменшення рівня води у водосховищі допомогла
реконструкція водогонів. Але лише частково.
Якщо ж ситуація не зміниться, то скоро воду у місто
подаватимуть за графіком: кілька годин вранці і кілька годин ввечері у найбільш
піковий час.
Прогнози у Житомирі роблять невтішні. Навіть якщо нарешті
підуть весняні дощі, то це не вирішить проблему.
"Маємо розуміти, що усі опади, які будуть весною-літом,
не покращать ситуацію у водосховищі. Якщо, наприклад, дощ буде йти три дні, то
три дні вода просто не буде падати. Водосховища та річки поповнюються виключно
восени і взимку, з рясними опадами, зі снігом", - відзначає Андрій
Нікітін.
"Будемо переживати справді критичне літо. Ми маємо це
зрозуміти та усвідомити", - резюмує директор житомирського водоканалу.
Сухі колодязі Городниці
Не краща ситуація і у селах та селищах Житомирщини.
У Городниці Новоград-Волинського району пересихають колодязі
та місцеві річки.
"Води майже немає вже навесні. Зазвичай весною колодязі
більш-менш повні, до літа поступово пересихають. А зараз на початку весни
багато сухих", - розповідає місцева жителька Людмила Дженджера.
Вихід для людей - бити свердловини.
Зазвичай достатньо глибини 20 метрів, але і такі колодязі
іноді пересихають.
Якщо ж бити глибше, то з'являється інша проблема - вода
жовта, з осадом заліза. Така специфіка місцевості.
Михайло Хорєв каже, що проблема насправді накопичувалася
роками.
"Зниження рівнів ґрунтових вод, що відображається у
зменшенні води чи взагалі її зникненні у криницях, відбувається останніми
роками. У посушливі роки... додатково випаровується вода з підземних водоносних
горизонтів через ґрунт", - пляснює він.
Замулені ставки замість річок
Річка Криваль у Городниці майже повністю пересохла, а більша
- Случ - пересихає.
"Случ була повноводна, а зараз міленька, заростає травою
і замулюється. Нікудишня річка стає", - нарікає Людмила Дженджера.
Падіння рівня річки пов'язують не лише з посухою, а й з
діяльністю людини: на Случі почали будувати міні-ГЕС.
Наприклад, вже діють дві такі ГЕС вверх за течією від
Городниці - у Баранівці та Чижівці.
У планах ще одна міні-ГЕС у Курчиці - попри протести
місцевих.
Image caption Такою повноводную Случ була у 1950-х (з
місцевих архівів)
Екологи попереджають,
що з такими змінами річка просто перетвориться на каскад замулених ставків.
"Це як контрольний постріл буде для Случі!" - пише
городничанин Олексій у місцевій FB-спільноті про нову міні-ГЕС.
"Все своє життя прожив біля цієї річки. Тому болить душа
за те, що цю місцеву цінність знищують, річка гине на очах від того, що все
сходить з рук та залишається незмінним", - додає він.
А еколог Петро Тєстов каже, що невеликі українські річки з
різних причин мілішають майже скрізь і це - не "феномен-2020".
"Проблеми з рівнем води почалися раніше. Я регулярно
сплавляюсь річками в різних регіонах України, і вже в минулі роки частина
маршрутів, які раніше були дуже популярними, ставали непрохідними через низький
рівень води", - каже Петро Тєстов
"Водночас бували випадки сильних злив влітку, що
призводило до парадоксів - рівень води, наприклад, у липні був вищим, ніж у
квітні, і річки виходили на заплаву влітку!" - відзначає еколог.
Звикаємо до пилових бур
Маловоддя і пересушування ґрунту через дії людини стали
причиною і пилової бурі 16 квітня на Київщині. Тоді столиця нагадувала місто з
якогось постапокаліптичного фільму-катастрофи.
В Інституті агроекології і природокористування кажуть - такий
пиловий шторм в цьому регіоні справді трапився вперше за час спостережень.
Але, схоже, не востаннє.
Ця буря з пилу цілком імовірно була не останньою
Тепер до цього доведеться звикати.
"Пилова буря такого масштабу вперше фіксується у зоні
Полісся та у західному напрямку. До цього пилові бурі спостерігалися локально у
посушливих південних регіонах України у межах локальних вітрових коридорів раз
на декілька років," - відзначають
в Інституті.
"Однак тепер можна говорити про прояви процесів
опустелювання і у зонах Лісостепу та Полісся. В умовах відсутності опадів ризик
повторення такого явища зберігається до травня та ймовірно буде лишатися
актуальним у наступні роки", - додають аналітики.
Сама пилова хмара виникла над полями Бородянського і
Макарівського районів на заході Київської області, де пориви вітру змели сухі
шари ґрунту - цей процес науково називається "дефляцією".
Оскільки буря сталася у період посівної, то хмара несла в
собі ще й частки добрив і гербіцидів. А це вже небезпека для здоров'я людей і
врожаїв на приватних городах та садках, кажуть в Інституті.
Протидіяти пиловим бурям мають полезахисні лісосмуги, частину
з яких знищили протягом останніх років, або ж взагалі не засадили.
Посприяло бурі й осушення боліт і порушення водоохоронних
зон, коли поле фактично доходить до межі річки без перешкод.
У чому проблема?
Михайло Хорєв каже, що головна причина змін - глобальні зміни
клімату.
"Метеорологічні спостереження в Україні показують, що
впродовж останніх 20 років зберігається тенденція до підвищення
середньомісячної температури повітря та збільшення кількості посушливих місяців",
- відзначає він.
Петро Тєстов погоджується, що впливає клімат, але є й багато
локальних чинників - як згадані міні-ГЕС.
"Наприклад, незаконно побудовані ставки на річках та
струмках, надмірний водозабір з поверхневих вод для зрошення, розорення водозборів,
видобуток торфу", - каже еколог.
Іноді впливають навіть непродумані роботи з розчистки річок,
які мали б, навпаки, покращувати ситуацію.
Наприклад, на річці Сула на Полтавщині "покращення
гідрологічного стану", проведене за бюджетні гроші, призвело до того, що річка на одній з ділянок
пересохла.
"Під час сплавів я постійно зустрічаю незаконні греблі,
вириті ставки по заплаві, незаконний водозабір - але адекватної реакції від
контролюючих органів по жодному випадку не було", - нарікає еколог.
Що робити?
У Держводоагенстві кажуть, що перш за все треба змінювати
підхід до води. Причому всім - і промисловості, і звичайним людям.
"Суспільство поступово починає розуміти, що вода не є
необмеженим ресурсом - річки вже не такі повноводні. Агровиробники змінюють
підходи у зрошенні, більше уваги до сільськогосподарських культур, що є
стійкими до посух", - каже керівник Держводоагентства.
Ставлення до річок та озер треба змінювати і промисловості, і
звичайним людям, кажуть екологи
Але для багатьох вода все ще залишається чимось, що не треба
економити.
В Держводоагентстві кажуть, що економити воду досить просто:
вчасно закривати кран, користуватися пральною чи посудомийною машиною, коли
вона повністю заповнена, вимикати воду, коли чистиш зуби, приймати душ замість
ванної.
Зрештою, можна відмовитися і від того, щоб мити машину на
берегах річок та озер. Чи просто не засмічувати водойми побутовими відходам.
А Петро Тєстов говорить про те, щоб загалом більше думати про
наслідки знищення природи: припинити розорювати луки і перестати видобувати
торф, зберігати та відновлювати болота, навести лад з незаконними ставками та
водозаборами.