Про УЕА
Зелений Світ
стисло про нас
Новини ми, Україна, світ
Проекти сучасні та майбутні
Наша газета інтернет версія
Україна
сталий розвиток
інтерв’ю, статті
Друзі Землі брати по справі

Zelenysvit on FBМи на FaceBook



META-Ukraine

www.zelenysvit.org.ua - УЕА Зелений Світ

Новини

В Україні  

Україна та Паризька угода: чи продовжиться олігархічний дерибан на згарищі?
 21.07.2020 21:16:10

На початку року уряд України заявив про намір долучитися до Європейського Зеленого Курсу, загальної стратегічної програми дій країн ЄС, у центрі якої — амбіційний план переходу до кліматично нейтральної Європи до 2050 року. По суті, мова про перезапуск економіки Євросоюзу в усіх секторах: у наступні 30 років антропогенні викиди парникових газів від енергетики, промисловості, транспорту та землекористування планують повністю усунути. Євросоюз запрошує уряд України до співпраці в цьому проекті. Якщо ми погодимось, то з’явиться реальний шанс почати реіндустріалізацію України на нових “зелених” технологіях. Чому ми не поспішаємо використати таку можливість і що стоїть на заваді?

Виклик: кліматична криза

На сьогодні проблема змін клімату вже не є чимось віддаленим. Ми вже відчуваємо негативні наслідки на собі — підвищення середньорічних температур, аномальні зливи, повені, посухи, хвилі спеки, пожежі та пилові бурі.

Світ потребує негайних дій в енергетичному секторі, який відповідальний за більшу частину антропогенних викидів парникових газів через спалення викопного палива. Ключовими інструментами для скорочення викидів СО2 та метану, головних парникових газів, є підвищення енергоефективності та перехід до відновлюваних джерел енергії, які здатні забезпечити 90% необхідного скорочення.

Якщо не скорочувати обсяги видобутку та спалення викопного палива — вугілля, нафти й газу, то подальші наслідки змін клімату будуть ще більш масштабними та руйнівними. Зокрема, у разі потепління на 4°C, рівень Чорного моря підвищиться більш ніж на метр, а тисячі населених пунктів та частини великих узбережних міст України, зокрема Одеси та Херсону, можуть бути частково або повністю затоплені.

Глобально, до другої половини ХХІ століття, ми можемо втратити половину всіх форм життя на планеті, а також зіткнутися з новими великими соціальними потрясіннями, зокрема масовою міграцією та конфліктами за воду та землю.

Відповідь: кліматична реіндустріалізація

Щоби міста у всьому світі та інфраструктура, яка підтримує їхню життєдіяльність, почали змінюватися необхідними для порятунку від змін клімату темпами, потрібне нове суспільне уявлення про економічний розвиток.

Із широким впровадженням відновлюваних джерел енергії, яке почалося у 2000-х роках, Європа вступила в нову енергетичну епоху, прокладаючи шлях для решти світу. У поєднанні зі швидким прогресом інформаційно-комунікаційних технологій відновлювані джерела енергії створюють основу для децентралізованих систем із горизонтальними потоками енергії та даних — нового «Інтернету Енергії». Одночасно відбуватиметься цифрова оптимізація виробництва, дистрибуції та утилізації товарів — перехід до безвідходної кругової економіки.

За словами всесвітньо відомого економіста-візіонера, головного ідеолога Європейського Зеленого Курсу Джеремі Ріфкіна, світ уже вступає в Третю промислову революцію. Він описує технологічну платформу для неї як три Інтернети: комунікаційний, енергетичний та логістичний, які зближуються й починають діяти як єдине ціле. З поширенням технології 5G загальний Інтернет Речей об’єднує ці три елементи для управління, енергозабезпечення та руху (логістики) економічної діяльності. І це — не просто концепція майбутнього. Це — стратегічний індустріальний курс, який обрали для себе Євросоюз та Китай, щоби технологічно та економічно втілювати повну декарбонізацію.

У Європі елементи цього курсу заклалися ще на початку 2000-х років, вони диктувалися прагенням сталого розвитку. Китай, зіткнувшись із катастрофічними наслідками забруднення довкілля та вбивчим смогом, долучився до курсу на Третю промислову революцію на початку 2010-х. Після підписання Паризької Угоди їхні інтереси все більше зближаються й саме вони визначають порядок денний глобальної кліматичної політики. Для подолання проблеми зміни клімату Євросоюз та Китай запускають нову промислову революцію.

Україні ще не пізно стати важливою ланкою в глобальній кооперації між ЄС та Китаєм та сприяти прискоренню глобальної «зеленої» промислової революції. Ми маємо всі інструменти для цього: для заходів на національному рівні громадські експерти розробили Дорожню карту кліматичних цілей до 2030 року, яка охоплює ключові сектори економіки та окреслює заходи для скорочення викидів парникових газів у кожному з них.

Попри Угоду про Асоціацію з ЄС та Договір про Енергетичне Співтовариство, Україна не поспішає долучатися до Зеленого Курсу. Більше того, вона рухається в протилежному напрямку під тиском сьогохвилинних інтересів кількох фінансово-промислових груп.

Чому мери українських міст підтримують цілі Паризької Угоди, а держава — ні? Далі статтю Олега Савицького читайте за посиланням https://apostrophe.ua/ua/article/society/2020-07-13/ukraina-i-parijskoe-soglashenie-novaya-klimaticheskaya-reindustrializatsiya-ili-prodoljenie-oligarhicheskogo-deribana-na-pepelische/33953

 

 

« До новин цієї рубрики
« До головної сторінки новин »

(C) 2005-2020 УЕА “Зелений Світ”
юр.адреса: 04070, м.Київ, Контрактова площа, 4
для листування: УЕА "Зелений світ"
01004, м.Київ, вул. Л.Толстого, 9
(050)-480-20-85 Олена Хохлова
(044) 289-16-80, zeleniysvit@ukrpack.net