Вчені виявили
альтернативний шлях, по якому вода йде до каналу біля берегів Фарерських
островів.
Фарерські
острови — автономний регіон і група островів у північній частині Атлантичного
океану, між Шотландією (Шетландськими островами) і Ісландією. Міжнародна
команда вчених виявила раніше невідому океанічну течію в північній частині
Атлантичного океану, по якій вода потрапляє в канал біля берегів Фарерських
островів, розташованих між Шетландськими островами та Ісландією.
«Атлантична
меридіональна зворотна циркуляція (АМЗЦ) — основний регулятор глобальної
кліматичної системи та її мінливості. АМЗЦ переносить теплі і солоні води
Атлантики у вищі широти, де вони охолоджуються і повертаються у вигляді
переливних вод. Переповнення каналу у Фарерських берегів, який йде від
Шетландських островів до Ісландії, служить однією з двох ключових артерій АМЗЦ,
що транспортують воду з північних морів в північну частину Атлантичного
океану», — розповідається в дослідженні, опублікованому в журналі Nature
Communications.
Раніше
вчені припускали, що холодні води, які проходять уздовж північного схилу
Фарерських островів, потрапляють безпосередньо в Фареро-Шетландський канал (між
Фарерським плато і континентальним шельфом Шотландії), а вже потім в канал у
Фарерських берегів. Однак автори нової роботи показали, що вода
проходить довший шлях — огинаючи край Євразії, недалеко від Норвегії, перш ніж
повернути на південь до Фарер.
«Відкриття
цього нового шляху за наявними спостереженнями не було простим процесом і
зайняло у нас багато часу, щоб зібрати всі дані воєдино», — зазначив Леон Чафік
зі Стокгольмського університету. Зворотна циркуляція в північних морях.
Вчені
також встановили, що виявлена глибинна течія залежить від вітру. «Схоже,
атмосферна циркуляція відіграє важливу роль в організації певних режимів
потоку», — додав Чафік. При цьому з’ясувалося, що значна частина води, яка
потрапить в канал у Фарерських берегів, фактично не проходить уздовж західного
боку Фареро-Шетландського каналу, як вважали досі. Навпаки, вона надходить з
його східної частини, де її переносить ця глибинна океанічна течія. «Цікаве
відкриття, адже ми знаємо, що аналогічна течія існує в Датських протоках», —
зазначили автори роботи.