Про УЕА
Зелений Світ
стисло про нас
Новини ми, Україна, світ
Проекти сучасні та майбутні
Наша газета інтернет версія
Україна
сталий розвиток
інтерв’ю, статті
Друзі Землі брати по справі

Zelenysvit on FBМи на FaceBook



META-Ukraine

www.zelenysvit.org.ua - УЕА Зелений Світ

Новини

У Світі  

Фінський досвід ведення лісового господарства.
 03.09.2020 10:20:19

Інтенсивна модель вирощування лісу за останні два десятиліття набула у скандинавських країнах широкого поширення і закріплена як у законодавчих документах, так і в посібниках з лісоуправління. Вона є повсюдною практикою ведення лісового господарства в експлуатаційних лісах приватних лісовласників та корпорацій, що здійснюють управління державними лісами.

Фінський підхід

Скандинавська інтенсивна модель ведення лісового господарства заснована на імітації природної динаміки лісових екосистем у бореальній зоні. Як правило, основними причинами їх порушень стають лісові пожежі, спалахи масового розмноження шкідників та вітровали. Основною рисою, що відрізняє цю модель від інших є активне використання як некомерційних, так і комерційних рубок догляду з формуванням деревостанів бажаної породної, вікової і товарної структури. Невід’ємною складовою скандинавської моделі є збір та аналіз інформації про насадження, оцінка та прогнозування ринкового потенціалу різних сортиментів, ефективне лісовідновлення та збереження біорізноманіття.

Фінляндія – одна з найлісистіших країн Європи (близько 70%), яка майже повністю розташована в зоні бореальних лісів. У складі насаджень переважають сосна, ялина, береза. На вирощуванні і використанні саме цих деревних порід базуються лісове господарство та лісова промисловість Фінляндії. Лісові запаси визначаються шляхом державної інвентаризації, при цьому, крім запасу, приросту і товарності враховуються також ознаки, що характеризують біорізноманіття природного сере-довища деревостану, такі, наприклад, як кількісні показники за ключовими біотопами, мертвій деревині тощо. Слід відзначити, що більшість лісів Фінляндії, а це 22 млн га, виростають на продуктивних лісових землях. При цьому малопродуктивні і непродуктивні землі займають близько 6 млн га.

Найважливіші принципи сучасного лісівництва Фінляндії – забезпечення економічної та екологічної стійкості лісокористування і збереження соціальних і культурних цінностей. Як уже зазначалося, в основі збереження природного середовища лежить імітація природної динаміки бореальних лісових екосистем.

Відтворення лісів

Спосіб відтворення лісу у багатьох випадках залежить від місця його зростання. Так, на родючих землях, зазвичай, застосовують посадку саджанців, тоді як на бідних ґрунтах, де немає загрози заглушення злаковими рослинами, використовують посів. Також поширене природне лісовідновлення від прилеглого лісу і насіннєвих дерев. Крім того, як правило, здійснюються заходи, що сприяють природному поновленню (наприклад, скарифікація).

Догляд за молодняком на самих ранніх стадіях полягає в боротьбі з трав’яним покривом, надалі – проведенні освітлень і прочисток. Терміни проведення основних заходів догляду за молодняком і повнота деревостану, що залишається, варіюються відповідно до цілей лісорозведення. Зазвичай, прочищення соснового молодняку виконується при досягненні ним висоти 5–7 м до повноти 1800–2000 стовбурів на гектар. У ялиновому молодняку прочищення проводиться при досягненні ним верхньої висоти 3–4 м до повноти 1600–1800 стовбурів на гектар. При освітленні і прочистках для поліпшення умов зростання і збереження біорізноманіття залишають близько 10–20% листяних дерев.

Слід зазначити, що приватні лісовласники у Фінляндії можуть отримувати фінансові стимули чи технічну підтримку при проведенні ними освітлень і прочисток. Аргументом для цього є те, що, зазвичай, вкладення у лісовідтворення носять довгостроковий характер, і власник, скоріш за все, за життя не отримає ніякого прибутку від таких вкладень. Між тим, сьогодні найважливішим стимулом розвитку лісового господарства Фінляндії є промисловий попит на всі види сортиментів, у тому числі, і завдяки розвитку виробництва біопалива. Зазначимо, що за даними 2019 року частка деревини в загальному внутрішньому енергоспоживанні Фінляндії становить 24%.

Рубки

Лісове господарство Фінляндії засноване на поетапному лісовирощуванні, тобто вирощування лісу розглядається в системі періодів, де період дорівнює обороту рубки. Тривалість періоду змінюється в залежності від умов місця зростання: від 70–150 років у хвойних, до 50–70 років – у березових лісах. Протягом періоду насадження проводяться рубки догляду, при яких видаляють, головним чином, низькорослі і низькоякісні з господарської точки зору дерева.

Від вибіркових рубок у Фінляндії почали відмовлятися ще в кінці 1940-х років, поступово переходячи до принципів ведення інтенсивного лісового господарства, при яких у лісонасадженнях проводиться до п’яти рубок догляду, включаючи некомерційні рубки (освітлення, прочищення) в молодняках та рубки з отриманням комерційно цінної деревини (проріджування, прохідні). Сучасна система включає рубки догляду та фінальну рубку головного користування в кінці ротаційного періоду (із залишенням насіннєвих дерев), що більшою мірою відповідає природній динаміці бореальних лісів, ніж безконтрольні вибіркові рубки.

Рубки проріджування і прохідні рубки дозволяють підвищити якість зростаючого деревостану, прискорити досягнення їх стиглості і отримати очікувані економічні вигоди від його використання. Рубки проріджування і прохідні рубки проводяться від одного до трьох разів залежно від деревостану, місця зростання, ступеня інтенсивності рубки і запланованого сортиментного складу. Шляхом вибору відповідного методу проріджування і ступеня інтенсивності рубки здійснюється вплив на обсяг одержуваного доходу. Для того, щоб визначити оптимальний час для рубок догляду в кожному конкретному насадженні, фінські лісівники використовують так звані моделі проріджування, які розробляються для кожного з трьох лісорослинних регіонів країни відповідно до порід дерев і типів місць їх зростання. При проріджуванні кількість деревостану скорочується до рівня, зазначеного в моделі проріджування. Видаляються неякісні, з уповільненим ростом дерева, або які ростуть неправильно, заважаючи зростанню іншому деревостану. Першу рубку догляду проводять, коли дерева досягають висоти 12–15 м, далі, зазвичай, йдуть ще одна або дві рубки догляду. При розробці моделей проріджування за основу беруться результати, отримані при проведенні дослідних проріджувань протягом тривалого періоду. За допомогою цих моделей вдається досягати значної продуктивності і високого рівня доходу від деревини.

В середньому, в сосняках Фінляндії першу комерційну рубку проводять, як правило, в 30–40 років, потім у 50–60 років. Близько 93% комерційних рубок догляду здійснюється багатоопераційною технікою (харвестерами і форвардерами) за сортиментною технологією. На місці вирубки протягом п’яти років після головного користування повинен бути створений новий ліс.

Наостанок зазначимо, що зміщення пріоритетів сприйняття фінським суспільством ролі лісів істотно впливає на принципи лісокористування. І хоча в найближчому майбутньому ліси для Фінляндії не втратять свого економічного значення, але чітко простежується тенденція на посилення вимог до збереження біорізноманіття, приділення більшої уваги до інших захисних функцій лісу, що, безумовно, призведе до коригування моделі інтенсивного ведення лісового господарювання.

Олександр КОЗКА, Газета “Природа і суспільство”, ЕКО-інформ

Начало формы

« До новин цієї рубрики
« До головної сторінки новин »

(C) 2005-2020 УЕА “Зелений Світ”
юр.адреса: 04070, м.Київ, Контрактова площа, 4
для листування: УЕА "Зелений світ"
01004, м.Київ, вул. Л.Толстого, 9
(050)-480-20-85 Олена Хохлова
(044) 289-16-80, zeleniysvit@ukrpack.net