Новини

            Після спекотного літа минулорічна осінь видалася доволі теплою і сухою. Це спричинило, у свою чергу, встановлення своєрідних рекордів - від температурних до кількості пожеж у довкіллі. Число загорянь в екосистемах зросло майже у півтора рази, зокрема, у лісових масивах - майже удвічі, а на торфовищах - у чотири рази.

         На Чернігівщині, приміром, з початку минулого року спалахнуло майже дев’ять сотень пожеж в екосистемах. Знищено майже дві сотні гектарів лісу, майже три з половиною тисячі гектарів сухої рослинності на відкритій території та майже три десятки гектарів торфовищ.

         Саме тому у листопаді у селі Данівка Козелецького району ДСНСники провели повітряний моніторинг для комплексного визначення осередків горіння торфовищ.  Безпілотний літальний апарат, оснащений тепловізорним обладнанням, обстежив до 70 гектарів. У процесі розвідки дослідники компанії Drone.UA, працівники Наукового Центру аерокосмічних досліджень Землі, а також співробітники науково дослідного центру інноваційних технологій УкрНДІЦЗ  вказували працівникам пожежної служби на ділянки, де потрібно гасити торф в першу чергу. Результати показали, що використання безпілотного літального апарату допомагає працівникам пожежної служби ідентифікувати осередки тління торфу, в той же час наслідки розвідки демонструють об'єктивну інформацію про загальну площу горіння торфовищ.

         Рятувальники не вірять у самозагоряння. Попри їхні застереження, триває масове спалювання сухої трави та сміття. Саме через горіння сухої трави в Оржицькому районі на Полтавщині спалахнули окремі осередки покладів торфу у Нижньосульському національному природному парку на площі сто гектарів. І це, попри роз’яснювальну роботу рятувальників серед населення, - наголошує керівник прес-служби управління ДСНС у Полтавській області Світлана Рибалко.

         Перед у кількості пожеж в екосистемах вела Київщина. У вересні в області спалахнуло більше двохсот загорянь лише торфу. Деякі райони Києва оповив смог. Проте жовтень не дав перепочити пожежникам. Їхня кількість навіть зросла. За оперативними даними, торфові поклади гасили у 22 осередках залягання на загальній площі майже сто шість гектарів в одинадцяти районах. І якщо на Полтавщині на гасінні торфу залучали лише 6 осіб, то у столичній області – понад двісті, та ще сім десятків одиниць техніки, повідомили у обласному управлінні ДСНС.

         У деяких районах Києва внаслідок цих пожеж відчувався у повітрі запах продуктів горіння. Це одна з основних небезпек для жителів міст. Оскільки ці продукти горіння викликають алергію.

        Втрати від пожеж в екосистемах важко оцінити. І не лише через їхню чисельність та площі загорянь. В країні немає будь-якого - державного чи недержавного - моніторингу біорізноманіття. Адже зрозуміло, що будь-яку природну територію населяють тварини, там ростуть рослини. І вогонь, який пробіг по певній місцині, знищує своєрідний світ живих істот. Який іноді важко відновити.

         Торфовища здебільшого є осушеними в радянські часи в процесі "меліорації" болотами, і вони можуть повільно тліти на великій глибині. Загасити їх можливо, лише повністю заповнивши водою, що зазвичай не під силу місцевим підрозділам ДСНС. Торф може тліти роками, забруднюючи атмосферу та загрожуючи здоров'ю  жителів прилеглих районів. Прогнозується, що наступні роки можуть бути ще більш посушливими.

        Зважаючи на це, у Мінекології планують відновити болота. Здається, це зробити дуже просто - зруйнувати те, що наробили меліоратори.  В цьому світлі ініціатива Мінприроди України щодо затоплення торфовищ та відновлення на них колишніх боліт виглядає доречною. Національний екологічний центр України привітав таку ініціативу Мінприроди. Адже саме таким чином можна ефективно зупинити майбутні загоряння торфу, а також відновити рідкісні на сьогодні екосистеми поліських боліт, які знову можуть стати зеленими "легенями" для України. Фахівці Національного екологічного центру України (НЕЦУ) переконані, що прогресуюче зростання кількості пожеж на торфовищах можна зупинити силами… бобрів. Це має сподобатися також держчиновникам, бо для цього не потрібне залучення бюджетних коштів.

        Суть ідеї занадто просто. на місця колишніх боліт слід випустити цих тварин, які з часом у силу природних особливостей набудують греблі, що спричинить підняття рівня води.  Здається, усе просто. До того ж, можна залучити кошти міжнародних природоохоронних фондів. Однак такий спосіб реальний лише частково і за певних умов

        - Потепління клімату триватиме й надалі, а бобрам для цього необхідно кілька десятиліть, -  пояснює координатор Всесвітнього фонду дикої природи в Україні Богдан Проць. - Тобто ця ідея занадто тривала у часі.

         Проте екологи впевнені, що це реально. І приклади відновлення боліт за допомогою бобрів вже є. зокрема на території Солобожанського Національного Природного Парку. 

         - Найбільш простим шляхом зупинити пожежі на торфовищах є заборона відстрілювати бобрів і руйнувати їх греблі. - впевнений заступник директора НЕЦУ Олексій Василюк. - Протягом 3-5 років площа боліт зросте в рази. А відновлення боліт може стати важливою сторінкою життя України, оскільки така діяльність може мати фінансову підтримку на міжнародному рівні, як діяльність з глобального протистояння парниковому ефекту та глобальним змінам клімату. Адже накопичення торфу є природним механізмом зменшення концентрації вуглецю у атмосфері.

         Ідею використання бобрів для запобігання пожежам на торфовищах підтримують в Мінекології в принципі. Але для того, щоб її впровадити в практику необхідна підтримка науковців. Адже не все так просто.

-  Треба приїхати туди, де заселятимуться бобри, почути різні думки подумати яким чином це зробити, - пояснює позицію начальник відділу розвитку природно-заповідного фонду Департаменту заповідної справи Мінприроди Григорій Парчук. – Складність у тому, що бобри можуть зайти на цю території років через десять. І наскільки безпечні умови для них. Адже не секрет, що іноді бобри сім’ями помирають через відсутність доступу до їжі. Крім того є природні хижаки – вовки, браконьєри. Це нормальна ідея. Треба лише усе докладно роздивитися на місцях.

Зима цього року видалася малосніжною з доволі теплим лютим. І пожежі в екосистемах розпочали свою чорну справу. За свідченням рятувальників, почалися і торфові пожежі. Практично у січні у Долинському районі на Івано-Франківщині сталася перша пожежа. Через незначну площу загоряння її вдалося швидко загасити. При обладміністрації одразу ж була створена робоча група і спільно з розробниками торфових покладів з «Івано-Франківськторфу» вже проведено засідання, на якому розглядалися методи боротьби з пожежами торфу.

Віталій Гопкало, спецкор «Зеленого світу».

*            *            *