Новини

Навесні, коли сходить сніг і оголюється грунт, а також пізньої осені, деякі з нас влаштовують пожежі, спалюючи суху траву. Люди, котрі заявляють, що випалювання торішньої трави потрібне, помиляються самі і вводять в оману інших. Кожен акт підпалу – це є злочин проти світу природи. Головна небезпека полягає в провокації лісових пожеж та руйнуванні природного середовища.

 Скрізь, де пройшов вогонь, не буде колишнього різнотрав’я. При випалюванні трави гине уся корисна мікрофлора грунту, що призводить до зниження її родючості. Крім того: їдкий дим від спалювання трави шкідливий для людей. До того ж в сухій траві часто таїться сміття, небезпечне для спалювання, – пластикові пляшки, пакети. Відбувається забруднення повітря важкими металами, які потім провокують захворювання органів дихання людини.

Чому не можна випалювати траву навесні і до чого це призводить:

        1. Лісові та торф’яні пожежі   

        Лісова пожежа – це страшне лихо для будь-якого району країни. Окрім втрат вартості самої деревини, витрат на гасіння пожеж, сюди можна віднести втрати від зниження кількості кисню, фітонцидів, що виділяються лісом, погіршення якості, стану лісів, непридатність для використання їх в рекреаційних цілях та ін. Лісові пожежі знищують звірів, що живуть в лісах, і птахів, знижують приріст деревостоїв, послабляють лісові масиви, а потім усихаючі деревостої стають осередком шкідників і хвороб лісу.

        Лісові пожежі несуть величезні економічні і екологічні втрати. Адже можуть згоріти будинки та цілі дачні селища, вибухнути газопроводи, машини, ушкодитися лінії електропередач.

        2. Руйнування екосистеми

1) Під час випалювань вже починає рости трава, квіти. Кущі починають свій активний вегетативний період – тобто ростуть, хоча неозброєним оком цього і не видно.

2) Гинуть насіння рослин трави над поверхнею землі, на землі і насіння під землею. Насіння кожного виду рослин повинне проходити певний температурний режим для того, щоб зійти. Навіть незначне відхилення від норми може відбитися на їх схожості. Під час випалювання вони просто гинуть. Виживають лише кореневища рослин, що глибоко знаходяться в грунті.

3) В результаті випалювання сухої трави обідняється видовий склад лугової рослинності і тваринного світу. Скрізь, де пройшов вогонь, не буде вже колишнього різнотрав’я, бур’яни захоплять територію, що звільнилася.

4)Випалювання сухого травостою викликає загибель кладок і місць гніздових птахів таких як чайка, кропив’янка, бекас, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий, лісовий і чубатий жайворонки, луговий коник. Гніздовий період цих птахів починається на початку квітня.

6) Трав’яні пожежі призводять до помітного зниження родючості грунту. Трав’яна пожежа не збільшує кількість мінеральних поживних речовин в грунті – вона лише вивільняє їх з сухої трави, робить доступними для живлення рослин. При цьому втрачаються азотні сполуки (основна частина запасеного в рослинності пов’язаного азоту вивільняється в атмосферу, стаючи для переважної більшості рослин недоступною), як втрачається і мертва органічна речовина грунту (що утворюється з відмираючих частин рослин, у тому числі власне сухої трави).

        Скорочення кількості мертвої органічної речовини в грунті – головний чинник зниження грунтової родючості. Органічна речовина – гумус – забезпечує пористість і рихлість грунту, її вологоємкість, здатність утримувати елементи мінерального живлення рослин в тих формах, з яких вони можуть швидко вивільнятися в грунтовий розчин (що особливо важливе в період активного росту трави).

        Отже, банальна людська необережність може завдати непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людини. Тож давайте всі разом максимально зберігати навколишнє природне середовище заради здорового та щасливого майбутнього наших дітей.

*      *        *