Texty.org.ua презентували онлайн-мапу місць нелегального видобутку бурштину на
Поліссі. Карта охоплює 3 області – Житомирську, Волинську
та Рівненську. Місця видобутку визначили на основі супутникових зображень карт
Google і Bing Maps – у яких достатня розподільча здатність для моніторингу. «На
цій карті ми вперше показали загальний масштаб проблеми. Програмуванням і
машинним навчанням ми навчили модель самостійно розпізнавати позитивні зразки–
де є видобуток, і негативні, де видобутку немає. Модель проаналізувала
приблизно 500 тисяч зображень і виявила близько тисячі місць, де незаконно
видобувається бурштин», – розповів Анатолій Бондаренко, автор інструменту і
співзасновник сайту «Тексти», на презентації в Українському кризовому
медіа-центрі. Проект назвали «Земляна проказа».
Карта відображає стан справ станом на 2015-2016 рік:
близько 50% зображень були зібрані у 2015 році, частина – у 2016, ще невелика
кількість – у 2014 році. Місця видобутку позначені жовтим кольором. Збільшуючи
масштаб карти, можна проглянути зблизька супутникові фотографії цієї території.
Оцінка площі нелегального видобутку за підсумком
аналізу співпадає із даними лісгоспів – це мінімум 5 тисяч гектарів землі.
Частина з них знаходяться у природно-заповідному фонді. Після видобутку
бурштину у санкціонований, кар’єрний спосіб, до можливості повторного
насадження лісу має пройти приблизно 4-5 роки, розповів Петро Тєстов, експерт з
охорони довкілля, автор рекомендацій для державних органів щодо вирішення
проблеми нелегального видобутку бурштину. «При легальному видобутку, у
кар’єрний спосіб, шкода для довкілля є, але може бути мінімізована. У випадку
нелегального видобутку важко спрогнозувати, за скільки територія відновиться,
дуже важко – це може бути і 5, і 10 років», – зазначив експерт.
Петро Тєстов додав, що крім шкоди для довкілля,
ситуація має серйозні соціальні наслідки – підрив авторитету влади на місцях,
криміналізація населення, нормалізація нелегальної діяльності, несплата
податків. «Якби це була легально – у нас би розвивалася ця індустрія і обробна
індустрія, сплачувалися б податки. Зараз український бурштин їде у Польщу, де
діє легальний видобуток. Українцям залишається низькооплачувана, брудна,
нелегальна робота. І це провина українців, тому що і держава нічого не робить,
і місцеві мешканці бояться, що легалізація позбавить їх будь-якого заробітку»,
– наголосив Роман Кульчинський, головний редактор Texty.org.ua.
Перша з рекомендацій для уряду – спростити процедуру
отримання дозволу на видобуток: зараз вона є надмірно складною і непрозорою.
Легально видобутком займаються лише 8 підприємств. Це сфера відповідальності
Кабінету міністрів, Мінекології та Державної служби геології і надр України.
Останні не погоджуються з позицією лібералізувати отримання ліцензії. За
словами Івана Мартиненка, заступника начальника Управління геології нафти,
газу, рудних і нерудних корисних копалин Держгеонадра, краще, якщо видобутком
буде займатися якнайменша кількість гравців і це будуть великі підприємства.
Друга рекомендація – гарантувати невідворотність
покарання за незаконний видобуток. «За серпень було 7 нових вироків. Усі вони –
або умовний термін позбавлення волі на 1 рік, або штраф 6 тисяч гривень. Тобто,
навіть якщо вину доведено – це мінімальні покарання. Необхідно залучати
Нацполіцію, органи прокуратури, вносити зміни до кримінального і
кримінально-процесуального кодексу», – наголосив Петро Тєстов. Третя
рекомендація – налагодити жорсткіший контроль з боку Державної фіскальної
служби і Державної прикордонної служби, щоб протидіяти збуту нелегально
видобутого каменю.
«Щоб вирішити цю проблему, головне – щоб було
бажання її вирішувати. З 2015 року я не бачу ніякої комплексної роботи […]
Необхідно створити дієву робочу групу і по всіх пунктах внести зміни до
нормативно-правових актів. Протягом півроку це реально зробити. Закликаємо
державні органи відреагувати і зайнятися комплексним вирішенням цього питання»,
– наголосив Петро Тєстов.
Команда Texty.org.ua зазначила, що на
дискусію запрошували представників усіх державних органів, дотичних до
вирішення цієї проблеми, проте погодилися прийти лише Держгеонадра.