Новини

У Київській області, на території Чорнобильського заповідника, фотопастки зафіксували наявність рисі євразійської. Цей вид є рідкісним і зник у минулому столітті з території українського Полісся.

Про це повідомляє Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, передає Рубрика.

"У минулому столітті цей вид повністю зник з території українського Полісся: фіксувались лише заходи окремих особин з рідкісних репродуктивних оселищ Білорусі. Тепер ось ми хвалимось новими й новими світлинами цього пухнатого хижака з китичками, популяція якого є цілком сталою на заповідній території, – йдеться у повідомленні.

Нині популяція рисі євразійської є цілком сталою на заповідній території.

Рись звичайна, або рись євразійська – це ссавець із роду рись (Lynx), що належить до ряду хижих (Carnivora) родини котових (Felidae).

Довжина тіла самців у дорослому стані сягає від 76 до 110 см, а самок на 3–6 см коротша. Хвіст — 10–31 см, висота у плечах 60–65 см. Вага дорослих звірів найчастіше дорівнює 16–20 кілограмам, інколи до 32 кг. Рись має карі очі, китиці на вухах, короткий хвіст, великі гострі пазурі, та сильні задні лапи. Всі лапи зимою вкриті густим хутром. Жодний інший представник родини котячих не пристосований до снігу так добре, як рись.

В Україні рись зустрічається досить рідко: в Карпатах та на Поліссі, у тому числі, в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Рись євразійська – дуже важливий вид для екосистем віддалених лісів Полісся та Карпатських гір.

У доісторичні часи рись була поширена майже в усій лісовій зоні північної півкулі і всюди її історія драматична. Століттями люди її жорстоко переслідували. Колись за знищення рисі виплачувались премії. Окрім того на неї любили полювати королі та князі, — м'ясо рисі вважалось делікатесом. Надто пізно люди зрозуміли, що рись заслуговує уваги і турботи та її вже цілком винищили на території більшої частини Європи.