Новини

Виявляється, прибульці з космосу не є головною проблемою. Чужорідні види — це організми, які люди навмисно чи ненавмисно завезли в райони, відмінні від їх природного середовища існування. Згідно зі звітом, складеним Міжурядовою платформою з біорізноманіття та екосистемних послуг (IPBES), у світі існує понад 37 000 таких видів, причому щороку реєструється 200 нових.

Серед видів є підгрупа, які люблять підвищувати рівень, закріплюючись, поширюючись, негативно впливають на навколишнє середовище. У звіті зазначено, що в усьому світі існує понад 3500 інвазивних чужорідних видів, включаючи тварин, рослин та мікробів. Це також свідчить про те, що вони становлять серйозну небезпеку для дикої природи, здоров'я людей і продовольчої безпеки.

«Інвазивні види стали одним із п’яти вершників апокаліпсису біорізноманіття, який все сильніше й швидше насувається на світ», — заявила Інгер Андерсон, виконавчий директор Програми ООН з навколишнього середовища.

Висловлюючись більш статистично, співголова звіту Анібал Пошар пояснив:

«Інвазивні чужорідні види були основним чинником 60 відсотків і єдиною рушійною силою 16 відсотків глобальних вимирань тварин і рослин, які ми зафіксували, і щонайменше 218 інвазивних чужорідних видів були відповідальними за понад 1200 локальних вимирань. Насправді 85 відсотків впливу біологічних вторгнень на місцеві види є негативними».

Ці загарбники також не нова розробка. Добре відомим прикладом за посередництва людей була інтродукція очеретяної жаби до Австралії в 1935 році. Хоча цей вид був призначений для боротьби з надокучливим очеретяним жуком, який їсть цукрову тростину, натомість очеретяна жаба спричинила екологічну катастрофу, розгулюючи та отруюючи хижаків своєю шкірою. 

Незважаючи на те, що інвазивні види існують уже давно, у звіті йдеться про те, що їхня загроза стрімко зростає, і що небезпека стосується не лише дикої природи, а й людей.

Згідно з дослідженням, інвазивні види вплинули на риболовлю, продовольчу безпеку та засоби до існування на всій планеті. На північно-східному узбережжі Америки європейський береговий краб переварив комерційні грядки молюсків, тоді як в озері Вікторія, одному з африканських Великих озер, місцеве рибальство постраждало від поширення водяного гіацинта та виснаженні місцевої тиляпії.

Деякі види рослин виробляють високоалергенний пилок, а комахи, такі як комарі, сприяють поширенню малярії , лихоманки денге та вірусу Зіка. Крім того, встановлено, що загарбники, пов’язані з хворобами, мають непропорційний вплив на певні спільноти, такі як корінні народи та мігранти.

Оскільки 45 відсотків країн наразі не інвестують в управління інвазивними видами, дослідження дає рекомендації щодо того, як з ними можна боротися в майбутньому.

«Профілактика є абсолютно найкращим і найбільш економічно ефективним варіантом, але викорінення, стримування та контроль також ефективні в певних контекстах», — сказав Пошар. 

«Відновлення екосистеми також може покращити результати дій з управління та підвищити стійкість екосистем до майбутніх інвазивних чужорідних видів. Дійсно, управління інвазивними чужорідними видами може допомогти пом’якшити негативний вплив інших рушійних сил».

Визнаючи рівень відданості, необхідний для досягнення контролю над інвазивними видами, автори звіту сподіваються, що це досяжно. 

«Хороша новина полягає в тому, що майже для будь-якого контексту та ситуації існують інструменти управління, варіанти управління та цілеспрямовані дії, які працюють насправді», – підсумував Пошар.