Новини

Африканський чорноногий кіт має жахливу репутацію найсмертоноснішого кота у світі, але якби ви побачили його на вулиці в передмісті, ви б, напевно, переплутали з надзвичайно милим смугастим кошеням.

Крім того, що чорноногий кіт  (Felis nigripes)  є найсмертоноснішим котячим у світі, він також є найменшим котом Африки. Ці крихітні тварини вагою від 1 до 2 кілограмів (2,4-4,2 фунта) і розмірами від 35 до 43 сантиметрів (14-17 дюймів) у дорослому стані вдвічі менші за середнього домашнього кота і приблизно в 200 разів менші за лева.

Незважаючи на манюсінький зріст, ці коти мають вражаюче високий рівень убивства. У той час як рівень успішних вбивств левів становить лише 25 відсотків, скромний чорноногий кіт успішний у 60 відсотках своїх полювань, що робить їх другим найсмертоноснішим хижаком у світі після африканських диких собак. 

Долаючи до 8 кілометрів (5 миль) щоночі в пошуках їжі, ці коти намагаються вбити приблизно кожні 30 хвилин і успішно ловлять від 10 до 14 жертв щоночі. Ласуючи чим завгодно, від дрібних гризунів до птахів, а іноді й комах, чорноногі кішки також, як відомо, ловлять здобич, яка більша за саму кішку, як-от капський заєць.

Цей котячий, що веде нічний спосіб життя, водиться в посушливих піщаних луках південної Африки. Має невелике пухке тіло й хвіст, що робить його незграбним і невправним альпіністом. Замість цього ці коти будуть проводити дні, ховаючись у покинутих норах або в термітниках.

Незважаючи на вражаючу гучність голосу порівняно з розміром тіла, ці кішки живуть надзвичайно самотнім життям, стаючи незалежними, коли їм виповнюється лише 4 або 5 місяців, і знову збираються разом лише для спаровування. Самці долають територію площею до 22 квадратних кілометрів (8,5 квадратних миль) на рік, а самки – лише близько 10,3 квадратних кілометрів (4 квадратних миль).

Раніше вони населяли більшу частину Ботсвани, але їх чисельність настільки зменшилася, що диких особин не бачили в країні протягом кількох років. Їх справжня чисельність у дикій природі залишається невизначеною, але загрози середовищу існування, ресурсам, а також отруйні приманки та пастки, встановлені для лову африканських диких котів і шакалів, загрожували цьому виду настільки, що в 2016 році вони були внесені до списку «вразливих» у Червоному списку МСОП.

Оскільки популяція, за оцінками, становить менше 10 000 особин і зменшується, тепер цей вид захищений національним законодавством у більшості регіонів, де він мешкає, а полювання на котів заборонено в Ботсвані та Південній Африці.