Новини

Днями заповідник «Стрільцівський степ» (відділення Українського Степового природного заповідника), що на північному сході Луганщини, став ареною небаченого досі зимового сафарі.  3.02.2019 працівниками заповідника знайдені сліди полювання в абсолютно заповідному степу. По всій території заповідника знайдені чисельні сліди від снігоходів, бризки крові. Огляд слідів дозволяє зробити висновки, що заїзди відбувались не вперше.

Варто згадати, що природний заповідник є категорією природно-заповідного фонду із найбільш суворим охоронним режимом. Відповідно до статті 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд», не лише мисливство та заїзди транспорту на території заповідника заборонені. Заборонено взагалі перебувати на його території стороннім особам. Пошкодження території природного заповідника і об’єктів його охорони тягне відповідальність, передбачену статтею 252 Кримінального кодексу України. Втім, порушників затримати було нікому.

На думку ЕПЛ винними у порушенні на території заповідника є не лише самі браконьєри.

Адміністрація «Стрільцівського степу» повністю усунулася від роботи з охорони території та не здійснює патрулювання заповідника. ЕПЛ звернулись до НАН України з проханням встановити винних посадових осіб в заповіднику.

Крім того, певною мірою винним у цьому злочині є і Голова Луганської військово-цивільної адміністрації. У попередні роки, у зв’язку із проведенням на території Луганської області анти-терористичної операції, полювання заборонялось.

Аналогічним чином діяло і керівництво Донеччини, заборонивши полювання на своїй території.

Разом з тим, на мисливський сезон 2018/2019 років лише Донеччина затвердила чергову заборону, вберігши диких тварин від відстрілу, військових – від вільного курсування озброєних осіб територією області. Натомість Луганщина затвердила відкриття мисливського сезону  і навіть ліміти на полювання.

Екологи ЕПЛ переконані, що полювання на Луганщині є безперечно шкідливим для фауни фактором, в час коли популяції диких тварин відновлюються після втрат, понесених під час бойових дій. Варто зазначити і те, що більшість видів мисливських тварин певною мірою мігрували з територій, наближених до фронту, де в недалекому минулому перебували їх найбільші на сході країни популяції. Таким чином, на нових територіях, значно менш залісених, копитні, зокрема, є більш вразливими.

Крім того, проведення полювання на території Луганського природного заповідника означає, що тут, в 5 кілометрах від державного кордону України із Російською федерацією, вільно пересуваються на снігоходах озброєні люди.