Новини

Карти забруднення Чорнобильської зони відчуження на сьогодні застаріли, оскільки вони змінюються після кожної пожежі, а особливо - змінилися після катастрофічної пожежі навесні 2020 року.

Як передає кореспондент Укрінформ, про це йшлося на пресконференції «Як уникнути наймасштабнішої за усю історію України пожежі на радіоактивно забруднених територіях?», організованій "Професійною асоціацією екологів України".

"Кожна нова пожежа формує нову карту забруднення, оскільки підняті у повітря радіонукліди розсіюються там, де раніше було відносно безпечно, де можна було здійснювати якусь господарську діяльність, можна було проводити туристичні маршрути - все це змінилося, і змінилося дуже серйозно. І буде змінюватися надалі, до тих пір, поки не буде знайдено серйозне державне рішення, і не буде прийнято стратегічне бачення щодо майбутнього зони відчуження", - наголосив віцепрезидент Професійної асоціації екологів України Валентин Щербина.

За його словами, в результаті пожежі 2020 року радіонукліди потрапили не лише в повітря, а й ґрунт, водні об'єкти.

"У результаті пожежі радіонукліди можуть потрапити не тільки до повітря, а й до лісової підстилки, ґрунт, до водних об'єктів. І вони вже потрапили у 2020 році, включилися в геохімічний цикл і мігрують, здійснюючи вторинне радіоактивне забруднення. І карти, які були, наприклад туристичні маршрути в зоні відчуження, застаріли", - зазначив еколог.

Еколог нагадав, що у перші роки після аварії було заліснено і залужено більшу частину сільгоспугідь, створено величезні масиви швидкорослих соснових насаджень, основним призначенням яких була акумуляція й утримання радіонуклідів ґрунту та ґрунтових вод, виконання бар’єрної функції. Лісові насадження упродовж 35 років поглинали радіонукліди через кореневу систему із ґрунтовою вологою та акумулювали їх у коренях, деревині, гілках, хвої.

Водночас наголосив еколог, на цей час існуючі лісові екосистеми не виконують основну бар’єрну функцію – акумуляцію і затримання радіонуклідів. Зокрема, створені у перші роки після аварії штучні соснові насадження виконали свою роль і стали нежиттєздатними. Також відбулися масові пожежі (1800 пожеж за період 1993-2020 роки). Не здійснювалося в необхідних обсягах належного догляду за лісовими екосистемами. Крім того, в умовах зміни клімату ліси масово гинуть через низьку стійкість до пожеж, шкідників, хвороб лісу.

Як повідомляв Укрінформ, пожежа у Чорнобильській зоні почалася 4 квітня та вирувала до 14 квітня. Тоді до ДСНС надійшла інформація, що в зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення поблизу с. Володимирівки Котовського лісництва виникла верхова лісова пожежа на площі 20 га. Потім зайнявся також трав’яний настил та лісова підстилка між смт Поліське та с. Володимирівка на площі близько 6,5 га та поблизу с. Рудня Осошня на площі близько 4 га. Поблизу с. Грезля Денисовецького лісництва виникла пожежа трав’яного настилу та чагарників.