Новини

Про цей злочин стало відомо на початку зими.

– 2 грудня до нас надійшло повідомлення про жахливу трагедію. Неподалік відселеного села Корогод, що за 15 кілометрів від Чорнобиля, в Зоні відчуження, у браконьєрські петлі потрапили відразу двоє червонокнижних коней Пржевальського – доросла тварина і лоша. Це село з часу відселення густо заросло рослинністю. Навколо нього у перелогах тримаються коні, олені, інші тварини. Тож саме на стежці, де ходять звірі, браконньєри встановили смертельну пастку. Судячи із огляду місця, до першої пастки близько місяць-півтора тому спершу потрапило лоша. Скоріш за все, це був малюк, який народився лише в цьому році. Металевий трос міцно захопив тулуб і шию лошати. Воно вже не змогло звільнитись… Тушу обгризли хижаки, – розповів науковий співробітник Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Сергій Жила. – Дещо пізніше до іншої пастки на цій стежці потрапила й доросла особина коня Пржевальського. Мабуть, це була мати лошати. Кобила теж не змогла звільнитись і загинула. Можливо, тоді мати не полишила дитинча у біді до останнього. Від обох коней лишилися лише об’їдені кістяки, залишки шкури й копит.

Це дуже резонансний випадок. На місце події викликали правоохоронців, які зафіксували обставини злочину. Сподіваємось, що слідство буде справедливим.

– Навряд чи це сталкери або ж шукачі пригод, які час від часу прокрадаються до Зони відчуження і заповідника у пошуках гострих вражень. Бо той нелюд чи нелюди чітко та цілеспрямовано встановили нові металеві петлі саме у місцях найбільшого скупчення тварин. Мабуть, хотіли упіймати оленя чи кабана, – зазначає науковець. – Натомість, до пасток потрапили коні. На жаль, коні Пржевальського з часу їхнього штучного заселення до заповідника ще не виробили інстинкт максимально уникати людей і бути дуже уважними на лісових стежках чи полях, як кабани, олені чи лосі. Того й потрапили до пастки.

Як вже повідомляло наше видання, зовсім нещодавно на території Зони відчуження прикордонники та поліцейські затримали киянина, який тихцем прокрався туди і вбив червонокнижного лося. І ось ще один резонансний випадок браконьєрства.

– Територія Зони відчуження та нашого заповідника добре охороняється. Тож, випадки браконьєрства все ж поодинокі. Але загибель кобили у розквіті сил та лошати – серйозний удар по нашій популяції червонокнижного коня Пржевальського. За останніми підрахунками у нас може бути майже 150 особин цих цікавих тварин, – продовжує Сергій Жила. – Є табунки – жеребці зі своїми гаремами кобил і молодими тваринами, є самотні самці, які гуляють окремо самі. Тварини мешкають на луках, перелогах, заходять до лісу.

Великі лісові пожежі 2020 року не завдали суттєвої шкоди поголів’ю червонокнижних коней. Навпаки, через згорання сухої трави густо пішла молода зелень. Тож тваринам добре їсти. Коні почуваються досить добре. Якби не браконьєри. Та й інші «наслідки» людської діяльності. Бо одне лоша Пржевальського теж уже рятували після лісових пожеж. Рятували теж лоша, що провалилось до каналізаційного люка. Було, що рятували оленів та лосів, які впали до таких пасток із водою. Трапляється, що олені й лосі рогами заплутуються у колючому дроті на території Зони і заповідника…

Тим часом у пресслужбі заповідника просять усіх небайдужих допомогти науковцям та природоохоронцям у виявленні браконьєрських знарядь відлову тварин та небезпечних пасток:

– Є необхідність масштабної очистки Зони відчуження від численних людських артефактів, значна частина яких є потенційними смертельними пастками для місцевих представників тваринного світу. Каналізаційні колодязі, залишки дротів, особливо колючих, проржавілі металеві труби тощо – це все необхідно збирати, утилізувати, розчищати чи засипати.

Не виключено, що на території Зони відчуження встановлена не одна така пастка. Їх потрібно розшукати й знищити. А заодно й сотні інших небезпечних предметів, які можуть становити серйозну загрозу для мешканців заповідника.

Чим нам допомогти? В першу чергу, підтримкою й розголосом. Аби такі злочини ефективно розслідувались й не були прикриті. По-друге, фінансовими внесками на наш благодійний рахунок (переходьте за посиланням і скористайтеся ручним форматом переказу благодійних коштів) https://zapovidnyk.org.ua/index.php?fn=blago

Це дозволить заповіднику, який фінансується з бюджету і не має окремих статей витрат на такі специфічні роботи, організувати масштабний рейд й активно зайнятись очисткою заповідної території. Нагадуємо: призначення платежу БЛАГОДІЙНІСТЬ або БЛАГОДІЙНА ДОПОМОГА, в інакшому випадку ми не зможемо використати кошти.

Анатолій МЕЛЬНИК,
Газета “Природа і суспільство”