Новини

У Катовіце (Польща) відкрилася 24-я Конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (СОР24). Засідання почалися вже в неділю, за день до офіційної урочистої церемонії відкриття.

Пріоритет нинішнього раунду переговорів - прийняття «книги правил» Паризького угоди (ПС) - керівних принципів, рамок і робочих процедур, які будуть служити основою для подальших кліматичних дій. Планується досягти консенсусу в оцінці дій, які країни зроблять до 2020 року. Також від СОР24 чекають зміцнення потенціалу NDC- національних вкладів країн в діяльність по зниженню викидів парникових газів. Важливим називають і діалог високого рівня з питань фінансування.

Учасники кліматичних переговорів поспішають. Відразу чотири колишніх голови кліматичних конференцій ООН (Френк Байнімарама з Фіджі, Салахеддін Мезуар з Марокко, Лоран Фабіус з Франції, Мануель Пульгар-Відаль з Перу) виступили на відкритті СОР24 із закликом до термінових дій по запобіганню зміні клімату. За їхніми словами, «дії в найближчі два роки будуть мати вирішальне значення. Те, що вирішать і зроблять лідери в Катовіце стане орієнтиром на довгі роки: ми або наблизимо світ до досягнення цілей Паризької угоди і захистимо найбільш вразливих до зміни клімату, або ще більше віддалимося від глобальної мети ... Будь-яка затримка тільки ускладнить і зробить подальші зусилля все більше дорогими і непідйомними ».

Важливість моменту підкреслює і наука. У підготовленому спеціально до СОР24 доповіді Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) говориться про загрозу, створюваної бездіяльністю країн, і необхідність негайних дій по утриманню зростання температури на планеті в межах 1,5 градусів за Цельсієм.

Делегати СОР24 зібралися в Міжнародному конгрес-центрі міста Катовіце, який знаходиться поруч з «музеєм історії вугілля» - в серці польської вугільної промисловості і самому забрудненому місці Європи. Виглядає це символічно - приймаюча кліматичну конференцію країна виробляє більшість своєї енергії за рахунок самого брудного і небезпечного для клімату виду викопного палива.

Напередодні відкриття СОР24 в декількох європейських країнах (Великобританії, Бельгії та Німеччини) пройшли акції та марші, учасники яких вимагали від лідерів країн визначеності в своїх кліматичних зобов'язання і відмови від вугілля. Протестуючі заявили, що багаті країни повинні продемонструвати приклад переходу до більш екологічної енергетики.

В умовах, коли зовнішні обставини - температурні рекорди і природні катаклізми - вимагають термінових дій, а домовленостей країнам досягти не вдається, в кулуарах переговорів ООН виникають пересуди про те, що імпульс, який був даний в Парижі три роки тому, закінчується. Підривають віру також і дії деяких країн. Першим ударом для Паризької угоди була заява американського президента Дональда Трампа про те, що США мають намір вийти з угоди. Правда, умови ПС такі, що остаточне рішення про вихід буде приймати вже наступний американський президент. Чи буде це все ще Трамп? Напередодні СОР24 кандидат в президенти Бразилії Джейрах Больсонаро в передвиборній кампанії пообіцяв наслідувати приклад Трампа і вивести свою країну з угоди. Пізніше він не підтвердив цю заяву, сказавши, що ще не прийняв остаточного рішення. Разом з цим, від проведення СОР25 через рік Бразилія вже відмовилася.

У той час, як країни, що розвиваються, як і раніше підтверджують свої кліматичні зобов'язання і збільшують амбіції, країни з високим рівнем викидів продовжують реалізовувати стратегії, що ведуть до глобальної кліматичної катастрофи. Наприклад, Росія, один з лідерів по викидах парникових газів, ніяк не виявила себе напередодні 24-ї кліматичної конференції ООН. Країна так і не ратифікувала Паризьку хартію, а розвиток російської енергетики відповідає сценарію потепління клімату на більш ніж 4 градуси за Цельсієм. І це незважаючи на те, що президент Путін публічно засуджував намір свого американського колеги вийти з Паризького угоди. На COP24 російська делегація проведе сайд-івент, на якому буде пропагувати використання одного з видів викопного палива (газу), а також атомної енергетики, яка є одним з «фальшивих рішень». Атомна енергетика поступається вітровій та сонячній не тільки за викидами парникових газів, а й за економічними показниками. Ставка на АЕС, як спосіб скорочення викидів за умови заміни станцій на викопному паливі, не здатна забезпечити хоч скільки-то значного скорочення викидів. Однак здатна відвернути величезні фінансові ресурси, необхідні для розвитку більш ефективних безвуглецевої технологій.

До того ж, заява Анджея Дуди неприємно здивувала учасників кліматичного саміту ООН. Очільник Республіки Польща 5 грудня привітав працівників вугільної галузі країни із святом їх покровительки святої Барбари. В тому числі польський президент відзначив, що вугільна галузь країни має довге майбутнє. Дуда пообіцяв, що поки він є президентом країни ніхто не знищить вугільну галузь. 80% електроенергії Польщі на сьогодні виробляється шляхом спалювання вугілля. А сама вугільна галузь дає роботу 82 тисячам осіб. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.
           Відповідна заява була зроблена в перший повноцінний день роботи кліматичного саміту ООН, який триватиме протягом двох наступних тижнів в столиці польського вуглевидобування місті Катовіце. Саме в рамках цього саміту представники держав світу мають напрацювати домовленості щодо практичних заходів реалізації цілей Паризької кліматичної угоди 2015 року. В той числі мова йде про поступову відмову людства від викопного палива. Як наслідок, заява Анджея Дуди неприємно здивувала учасників саміту ООН в Катовіце.
           Проте заступник Міністра екології Польщі Міхал Куртика нагадав про те, що уряд, а не президент визначає курс по енергетичним питання. За його словами польська сторона в рамках саміту ООН із питань протидії змінам клімату працює над амбітною багатосторонньою домовленістю, яка б реалізовувала на практиці дух і букву угоди 2015 року. Куртика також наголосив, що на сьогодні Польща відмовилася від створення нових електрогенеруючих потужностей, які працюють на вугіллі і переходить на створення потужностей на відновлюваних джерелах. Разом із Великою Британією Польща заявила про створення ініціативи, яка сприятиме поширенню електромобілів. 40 країн погодилися приєднатися до неї.