Новини

Просторове моделювання поширення лося в Україні показало, що його ареал зміниться, вид відступить на північ під тиском зміни клімату. Згідно з прогнозом, лось може повністю зникнути з території України до 2050 року. Розробники моделі, фахівці з біотогеоінформатики наголошують: популяція лося європейського в Україні потребує уваги, вивчення і охорони, адже це великий ссавець, який мешкає на межі свого ареалу, в умовах деградації притаманних цій тварині екосистем. Місць в Україні, де людина не турбувала би лося, практично не залишилось.

«Просторове моделювання поширення лося європейського в умовах кліматичних змін вказує те, що зникнення лося з території України можливе ще раніше 2050 року. Вже найближчими десятиліттями, через деградацію необхідних для існування лося екосистем, що спричинена зміною клімату та іншими негативними чинниками, популяція цього виду в Україні може стати представленою лише ізольованими угрупованнями, існування яких буде покладатись на штучні заходи з підтримки і охорони виду» - зазначає Григорій Коломицев, співавтор моделі, науковець Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, експерт Української природоохоронної групи. Він наголошує, що для покращення недостатньо локальних природоохоронних заходів: «Пом’якшити негативний вплив кліматичних змін середовище існування лося може ефективне вжиття заходів із протидії зміни клімату. Найбільш сприятливий сценарій сценарій зміни клімату Утримання рівня зміни клімату».

 Як підкреслює кандидат біологічних наук Василь Придатко, співавтор моделі, координатор групи експертів з питань біотогеоінформатики BioModel, лось європейський є лише одним із найвразливіших представників тваринного світу України, що потерпають від масштабного пресингу. І, на жаль, всі його проблеми флори і фауни, як і лося, зокрема, не можна списувати тільки на клімат, про що йдеться у деталізованому повідомленні на сайті BioModel. Індикативно-індексний підхід показав, що клімат чинить лише до 3% впливу на агробіорізноманіття, тоді як фактор землекористування, що спричиняють деградацію місць існування видів - до 40%.

«Через 15-30 років втрати деяких видів флори і фауни в Україні можуть становити 13%, і навпаки, набуття нових видів становитиме, може, 4%. Як ми сумно жартуємо між собою: всі інші види (83%) читатимуть наукові статті і будуть у роздумах, що їм робити далі. Науковою мовою - їхні популяції у Східній Європі зазнаватимуть локальних змін».

 Дослідники вважають, що збереження тварин і рослин, які в Україні опиняються у статусі «кліматичних переселенців», може забезпечити системні і комплексні заходи з охорони видів та їх середовищ існування. Для формування і здійснення цих заходів необхідні не тільки політична воля внесення видів у охоронні списки, але і системний моніторинг, проведення досліджень з використанням сучасних геоінформаційних технологій і просторового  моделювання, прийняття рішень і вжиття природоохоронних заходів на основі науково обґрунтованих висновків. Без всього цього, збереження лося, підтримання його поголів'я у межах вимог екосистем, стане неможливим.