Японські дослідники з’ясували,
як медузам вдається відновити свої щупальця після пошкодження максимум за 72
години. Вчені сподіваються, що вивчення регенеративної функції тварин
допоможе у майбутньому більше дізнатися про потенційні можливості відновлення
тканин у людини.
При
слові «регенерація» багато хто відразу згадує ящірок з їх горезвісним хвостом,
що відростає. Насправді до відновлення власних тканин здатна безліч
живих організмів: від дерев, що скидають листя, до людини, верхні шари шкіри
якого постійно оновлюються, як волосся і нігті.
Здібністю до регенерації має
і наша кісткова тканина (адже кістки зростаються після переломів), і печінка
(до 85 відсотків) — правда, відновлення цього органу після пошкодження
відбувається не за рахунок зростання числа його клітин, а завдяки їх збільшенню
в розмірах.
Птахи
періодично скидають пір’я, і у них виростають нові —, так само як
вовняний покрив у ссавців або роги у копитних. А ось відновити цілі органи
з «нуля» — дар, який мають небагато щасливчиків. До таких відносяться не
тільки ящірки, саламандри та комахи, але й дотепні: медузи, коралові поліпи та
морські анемони.
Регенерація функціональних тканин у різних тварин залежить від їхньої здатності
утворювати так звану бластему — скупчення недиференційованих клітин, які можуть
не лише заліковувати ушкодження, а й «відрощувати» нові органи.
Дослідники
з Токійського університету (Японія) вивчили один із видів такої медузи — Cladonema
pacificum. Ця крихітна істота розміром приблизно з
ніготь мізинця здатна регенерувати свої пошкоджені щупальця в рекордно короткий
термін — лише за два-три дні. Як воно це робить? Відповідь на це
запитання шукали біологи, а коли знайшли — опублікували результати
свого дослідження в журналі PLOS Biology.
Вчені виявили у медуз так звані стовбуроподібні проліферативні клітини, які
ростуть, активно діляться, але не поділяються на певні типи клітин. Саме
стовбуроподібні проліферативні клітини з’являються у місці ушкодження та
формують бластему. А ще вони відрізняються від резидентних стволових
клітин, локалізованих у щупальцях. Такі клітини теж беруть участь у
процесах відновлення, але переважно лише формування епітелію — тонкого
зовнішнього шару вже сформованого щупальця.
Цікаво, що
стволоподібні проліферативні клітини не присутні в організмі медузи постійно,
як згадані вище резидентні стволові, а з’являються лише в момент
ушкодження. Джерело появи таких клітин вчені поки що встановити не
змогли. Дослідники сподіваються, що повне розкриття механізму регенерації
тканин у тих, хто стоїть, допоможе пролити світло на можливість «включення» цих
процесів і в людини.