Новини

Висока ерозія грунтів відбирає в українських аграріїв третину прибутку. Попри це, запровадження екологобезпечних систем землекористування і досі залишається гострою проблемою. Про це заявив президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало на засіданні Президії академії з питань стратегії розвитку новітніх грунтозахисних систем землеробства і землекористування в Україні.

«Повсюдно у сільськогосподарському виробництві відмічається висока ступінь розораності сільськогосподарських угідь, надмірна насиченість сівозмін просапними культурами, недотримання науково обгрунтованого чергування культур при виробництві продукції рослинництва, невиконання комплексу заходів щодо підвищення і збереження родючості грунтів, нехтування основних вимог грунтозахисного землеробства в аграрному землекористуванні держави, що спричиняють деградаційні процеси, які останнім часом досягли небувалого розміру», - сказав Ганзало.

За його словами, особливо небезпечного характеру набула надмірна ерозія і глобальна дегуміфікація грунту.

За даними FAO, площа деградованих та непродуктивних орних земель в Україні перевищує 20% ріллі. Щороку через ерозію втрачається майже 300-600 мільйонів тонн грунту. Залежно від рівня процесів деградації врожайність може зменшитися до 50%, а втрати від нестачі продукції складають понад 20 мільярдів гривень на рік.

Після підписання Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням, Україна взяла на себе зобов'язання відновити деградовані землі та грунти до 2030 року і прагнути досягти нейтрального рівня деградації земель у світі. За повідомленням Мінекології, в Україні нараховується понад 1,1 мільйон гектарів деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель, які підлягають консервації.