Новини

В Україні поступово розвиваються екологічні рухи. На вулицях починають з’являтися контейнери для пластику та макулатури, екоактивісти закликають дітей і дорослих сортувати сміття і показують, як це правильно робити. Але вчені кажуть, що цього недостатньо. Більш того, наголос на правила поводження з відходами відводять людство від ще більш масштабної загрози. Що саме загрожує людям, з’ясовував EtCetera.

ФАКТ. Канадські вчені підрахували, що людина щодня вживає 330 частинок мікропластика разом з водою і їжею – від 70 тисяч до 121 тисячі частинок в рік. Найбільше до цього схильні люди, які п’ють воду з-під крана або з пластикових пляшок.

Мікропластик міститься і в повітрі. Нещодавно французькі дослідники зафіксували наявність тисяч частинок в Піренеях, більш ніж за 100 кілометрів від найближчого міста, пише The New York Times.

ЗВІДКИ ВІН БЕРЕТЬСЯ? Мікропластик – це дуже маленькі (від 100 нанометрів до 5 міліметрів) частинки пластику. Їх джерелами стають в основному автомобільні шини (вони стираються об асфальт, залишаючи частинки пластику в навколишньому середовищі) і синтетичний одяг (в процесі прання від неї відриваються волокна, які потрапляють спочатку в каналізацію, а потім в наші крани і річки разом з водою і стоками).

Пластикове сміття – це також велике джерело забруднення. Під впливом зовнішнього середовища пляшки і пакети втрачають частинки пластика, які потім потрапляють у воду, грунт і повітря.

ЧИМ ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО? Поки найочевидніші наслідки забруднення мікропластіком помітні в тваринному світі. У світових виданнях часто з’являються фотографії птахів і великих морських ссавців, які розкладаються і чиї шлунки забиті сторонніми частинками: пакетами, фрагментами рибальських сіток, пластиковими стаканчиками і трубочками, кришками, блискітками. Чим вище тварина в харчовому ланцюгу, тим до більшої небезпеці вона схильна. І це тільки те, що ми бачимо. Поза полем зору виявляються токсини, які проникають в кров і тканини тварин, а разом з їх м’ясом – в організм людини.

ТАК ЩО, ТЕПЕР НЕ СОРТУВАТИ? Ні, сортувати відходи потрібно, як і відправляти їх на переробку або грамотну утилізацію, але паралельно треба думати про те, як зменшити споживання пластика і чим замінити те, без чого складно обійтися в побуті. Це стосується, наприклад, поліетиленових пакетів (їх замінить пара ганчіркових сумок або авосек), пластикових пляшок (можна використовувати термос або одну пляшку для змінних напоїв) і синтетичного одягу (краще віддавати перевагу натуральним тканинам). Також слід уникати покупки товарів, зокрема косметики, де мікропластик міститься спочатку. Про це свідчать наступні найменування інгредієнтів: Polyethylene (PE), Polypropylene (PP), Polymethylmethacrylate (PMMA), Nylon (PA), Polyurethane і Acrylates Copolymer.

Щоб зменшити свій внесок у забруднення природи мікропластиком, краще прати на режимі швидкого прання при 30 °С і з мінімальним числом оборотів, не користуватися машинним сушінням, а розвішувати білизну на мотузках або на спеціальних сушарках, не стирати в машинці взуття.

Ключ до порятунку природи – це раціональне споживання. Правда, далеко не все залежить від споживачів. Автор проекту по сортуванню і транспортуванню сміття «ЕкоСорт» Юрій Жуков стверджує, що найбільша відповідальність за погіршення екологічної обстановки лежить на корпораціях. Вони виробляють занадто багато і нераціонально використовують ресурси. На думку Жукова, саме корпорації винні у знищенні лісів, забрудненні природи пластиком і підвищенні рівня СО₂.