Біорозкладний
пластик не є розв'язанням проблеми сміття в країні. Ба більше, його
використання може лише погіршити ситуацію.
Про те, чому
біопластик не такий екологічний, як про нього говорять, розповів розробник
програми для компостування BioBin і керівник рециклінгової компанії GreenAge
Артем Миргородський. На своїй сторінці у фейсбуці він коротко виклав головні
факти про біопластик. Зазначимо, що зі своєю командою експерт вивчив ринок
біорозкладного паковання. "Взяли зразки в дистриб'юторів. Знайшли хіміків,
які проконсультували нас. Вивчили десятки звітів профільних організацій і
компаній. Закомпостували", — розповів Миргородський про дослідження.
Результати роботи,
яка тривала пів року, він опублікував у соцмережі, виклавши їх у семи пунктах:
1. Жодні документи
та сертифікати не дають повної інформації про реальний склад представленого в
Україні біопосуду.
2. Сировина для
виготовлення біопосуду (тростина, кукурудза) вирощується з великим вмістом
пестицидів і споживання води та ґрунтів. На це йде вдвічі більше ресурсів, ніж
інші види паковання. Кукурудзу можна було використати в сільському господарстві
з меншим вуглецевим слідом.
3. Біопластик
містить шкідливі речовини (добавки, хімікати, пластифікатори), які важко
виявити навіть у лабораторних умовах. Хімікати групи PFAS використовуються для
жиро- та вологостійкості, але водночас украй стійкі (не розкладаються та
накопичуються в організмі).
4. Біопластик буває
Biodegradable та Biobased. У другому може бути до 75% нафтопродуктів, і він не
буде біорозкладним. Навіть біорозкладний пластик потребує спеціальних умов
компостування, яких немає в Україні.
5. Якщо компостувати
Biodegradable біопосуд, потрібно виділяти в окремий потік. Такий компост
технічний, не матиме комерційної цінності як фінальний продукт. Отже, за таку
послугу клієнт має сплачувати додаткову ціну.
6. Біопластик
створює проблему в галузі сортування та перероблення плівок і пластику. На око
відрізнити цю продукцію дуже важко, а в потоці — тим паче. Утім, вона має іншу
природу та псує сировину під час технологічних процесів.
7. Якщо
біопластикова продукція потрапляє на сміттєвий полігон (в Україні та за
кордоном саме так і відбувається), то її використання в принципі не має сенсу.
А враховуючи токсичний склад і вуглецевий слід, може бути ще менш виправданим.
Нагадаємо, що раніше
Артем Миргородський заявив, що подрібнювач органічних відходів на кухні може
бути небезпечним як для свого господаря, так і для навколишнього середовища.
ИсточникЖ https://ecopolitic.com.ua/ua/news/ukraincyam-rozpovili-chim-nebezpechnij-bioplastik/
© Усщзщдшешсюсщьюгф