Новини

«42 мільярди євро – кліматичні інвестиції США у 2023 році, 177 млрд євро – кліматичні інвестиції Німеччини на найближчі 3 роки, 314 млрд євро – кліматичні інвестиції Південної Кореї до 2030 року. Проте усі ці мільярдні вкладення у боротьбу з кліматичною кризою нівелює російська війна проти України», – про це Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець наголосив під час свого онлайн-виступу в ході Конференції ОБСЄ високого рівня «Кліматична дипломатія: розширення можливостей для стійкого майбутнього».

За його словами, у мирні часи ми могли б закласти цей об’єм на розвиток, але натомість маємо викиди:

·                     від воєнних дій – майже 52 млн тонн вуглецю;

·                     від енергетичної інфраструктури – 17 млн тонн;

·                     від пожеж – 27 млн тонн;

·                     від руху переселенців та біженців – 3 млн тонн;

·                     від збільшення використання палива авіакомпаніями через заборону польотів територією білорусі та рф – 24 млн тонн парникових газів.

«Горіння екосистем призводить не тільки до викидів, але й втрати потенціалу поглинання. Тільки цього року в Україні через бойові дії та вибухи пожежами знищено майже 12 тисяч гектарів лісу. Це півмільйона тонн викидів вуглецю», – зауважив Руслан Стрілець.

Очільник Міндовкілля наголосив, що попри це Україна продовжує виконувати свою безпрецедентну місію – обраховувати збитки довкіллю через війну, щоб виставити карбоновий рахунок росії й досягти сталого миру. Це одна з ключових складових Формули миру Володимира Зеленського та Пункту 8 про екологічну безпеку.

Україна продовжує брати активну участь у кліматичному порядку денному. Ми вже запровадили ряд ініціатив, які закладають у нашому законодавстві рамку державного кліматичного урядування:

·                     ухвалили державну Стратегію у сфері зміни клімату до 2035 року та план з її реалізації у 2024-2026 роках;

·                     очікуємо уже найближчим часом на розгляд Верховна Рада України Рамкового кліматичного закону;

·                     розробили стратегію впровадження СТВ. Вона зараз проходить громадське обговорення. Запуск системи дозволить Україні приєднатися до європейської СТВ та зробити так, аби ми були в кордонах СВАМ.

«Усе це – нові можливості для розвитку та нові шляхи для інновацій, інвестицій та ринків. Перехід до кліматичної нейтральності – незворотний процес, і Україна здатна досягти поставлених цілей на цьому шляху», – зазначив Руслан Стрілець.