Українські політики та аграрні магнати заявили про намір будівництва
української частини водного шляху від Гданська до Херсону.
Е40 - водний шлях довжиною понад 2000 кілометрів, який
має пройти по території Польщі, Білорусі та України. Планується, що маршрут
з'єднає Чорне і Балтійське моря. За задумом, Е40 може
стати водним сполученням не лише Балтійського моря з Чорним.
Екологічні
загрози проекту важко недооцінити. Особливо відчутними вони є саме в України.
Днопоглиблювальні роботи і подальше забруднення річки поставлять під загрозу
якісь води щонайменше для 2/3 українських родин.
ДОВІДКА
Дніпро
забезпечує водою не тільки водоспоживачів у межах його басейну. Він є головним,
а подекуди і єдиним джерелом водопостачання великих промислових центрів півдня
і південного сходу України. Каналами Дніпро - Донбас, Північно-Кримським та
Каховським щорічно перекидається 5-6 млн. км2 стоку за межі басейну.
В цілому Дніпро забезпечує водою 2/3 території України, у тому числі близько 30
млн. чол., 50 великих міст і промислових центрів, близько 10 тис. підприємств,
2,2 тис. сільських і понад 1 тис. комунальних господарств, 50 великих
зрошувальних систем і 4 атомні електростанції.
Найбільша
загроза полягає у тому, що проектований водний шлях повинен пройти через всю
зону відчуження Чорнобильської АЕС та Київське водосховище, на дні якого
похований радіоактивний мул після аварії на ЧАЕС у 1986 році. Порушення дна
водосховища а також русла р. Прип’ять, або забруднених земель у Білорусі,
призведе до вивільнення радіаційних часток у воду. Очевидно, що ця вода є
основним джерелом питного водопостачання Києва, Черкас, Кременчука, Дніпра,
Запоріжжя, Херсону, Каховки, Кривого Рогу та багатьох інших населених пунктів.
Жодні очисні споруди не здатні очистити воду від радіаційних часточок. А
фактична відсутність проточності у водосховищах залишить воду зараженою на
довгі роки. В умовах збільшення дефіциту ресурсів питної води, є сумніви чи
проект не стане для держави більш збитковим, ніж вигідним. Крім того, Україна і
без того знаходиться під загрозою нових аварій, пов’язаних
із атомною енергетикою, щоб штучним чином
примножувати радіаційні загрози.
100%
протяжності проектованого шляху займають природоохоронні території міжнародного
значення. Також в акваторії Дніпра розміщено близько 80 територій
природно-заповідного фонду. Вздовж Дніпра проходить Дніпровський екологічний
коридор, частина Всеєвропейської екологічної мережі, що є одним з двох основних
шляхів сезонних міграцій птахів у Європі. Охорона птахів під час міграцій є
обов’язком України, взятим нашою державою на себе при підписанні 6 міжнародних
угод. Всі ці, та багато інших обставин дозволяють стверджувати: побудувати
водний шлях Е40 в Україні і Білорусі не можна ні безпечно ні законно.
Детальніше загрози будівництва та правова сторона питання будуть висвітлені
нами у наступних публікаціях.
Екологічні організації Білорусі вже об'єднали свої
зусилля, щоб зібрати інформацію про можливі наслідки будівництва водного шляху
і зміни русла Прип'яті - єдиною річки Білорусі, яка збереглася в природному
стані. Актуальна інформація про кампанію протистояння розміщена на спеціальному
сайті http://stope40.org .
Основні сторони, зацікавлені в будівництві
Е40 - Міністерство транспорту і комунікацій Республіки Білорусь і білоруське
державне підприємство «Дніпро-Бузький водний шлях». Саме вони займаються
експлуатацією Дніпро-Бузького водного каналу в Білорусі, і були ініціаторами
цього проекту. З Польської сторони - Міністерство інфраструктури і будівництва
Польщі та Міністерство морського господарства і річкового судноплавства. Донедавна в схемі інтересів даного проекту не вистачало завершальної
ланки – зацікавлених сторін з українського боку.
Ясність навів Х Міжнародний інвестиційний форум
«Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток», що проходив в середині жовтня 2017 року у Херсоні. Модератором
ключової дискусії форуму «Глобалізація зовнішньоекономічних процесів через
розвиток транспортно-логістичної інфраструктури та відновлення річкового
судноплавства» виступив особисто голова області Андрій Гордєєв. «У наших планах об’єднати Прибалтику, Скандинавію та Азіатські країни
транспортним шляхом, який проходить по Дніпру», - заявив він на форумі.
Презентував проект беззмінний генеральний директор
компанії «НІБУЛОН», Олексій
Вадатурський. Сьогодні «НІБУЛОН» є лідером з експорту продукції
сільського господарства. Зазначалось, що підприємство має можливість
забезпечувати потреби Білорусі в якісній
сільгосппродукції, яка доставлятиметься водним транспортом. Першочерговим
завданням для успішної реалізації цього проекту, на думку Вадатурського, є
відновлення повноцінної роботи судноплавного шляху Е-40 і річкових перевезень
на маршруті Балтійське море – Гданськ – Дніпро – Чорне море. Інформація про це розміщена і на сайті самого «НІБУЛОНа».
В
результаті, на форумі підписали тристоронню угоду про наміри будівництва Е40,
між Херсонської ОДА, «НІБУЛОНом» та Гомельським обласним
виконкомом (відео - https://www.facebook.com/100001912884450/videos/1643785052361908/
).
Важливо
наголосити на участі пропрезидентських сил у лобіюванні даного проекту.
Очільник Херсонщини та син гендиректора «НІБУЛОНу» є
членами «Солідарності». Заяви нардепів «Солідарності» щодо будівництва Е40
відомі вже не перший рік, а деякі навіть розміщені на сайті президентської
партії.
В
останні місяці шифр «Е40» почав фігурувати і поряд з прізвищем українського
президента. ЗМІ повідомляють, що попередню домовленість про будівництво водного
шляху Е40 заключили президенти України Петро Порошенко та Білорусі – Олександр
Лукашенко під час візиту останнього до Києва у липні 2017 року.
ЕПЛ
звертається до Президента України Петра Порошенка з проханням виступити
гарантом національної безпеки України, дотримання міжнародних природоохоронних
угод а також базових конституційних прав українців на безпечне для життя і
здоров’я довкілля.
ЕПЛ
заявляє про намір слідкувати за проектом в частині дотримання законодавства та
участі громадськості у прийнятті рішень щодо доцільності реалізації проекту з
позицій міжнародного законодавства, а також законодавства України про оцінку
впливу на довкілля.