Новини

23.07.19 у Луцьку відбулись громадські слухання з розгляду питання про вжиті заходи Луцькою міською радою для вирішення екологічної проблеми із поширенням смороду. Болюче для усіх лучан питання обговорювали впродовж трьох годин у приміщенні Палацу культури міста. Важливий захід зібрав понад 230 учасників, які всі, як один, чекали вирішення надважливого питання. 

Головуючим громадських слухань було обрано Дмитра Климука, який одразу запросив до слова начальника відділу екології міськради Оксану Тарабанюк.
Вона повідомила про заходи, які Луцька міська рада здійснює, аби здолати сморід. За її словами, впродовж травня-липня до міської ради надійшло безліч скарг на неприємний запах або нестерпний сморід (більше 1200 дзвінків на гарячу лінію). Тимчасовою міжвідомчою комісією з подолання негативної екологічної ситуації у місті проведено 13 робочих засідань. До її роботи запрошено представників громадськості, які щоденно висловлюють пропозиції щодо вирішення ситуації. Також у роботі комісії брали участь представники ПрАТ “Гнідавський цукровий завод” та ТзОВ “Біопаливно-енергетична компанія”, голови Луцької РДА Тарас Яковлев та Боратинської ОТГ Сергій Яручик.

Оксана Тарабанюк розповіла, що на замовлення Луцької міської ради обласним лабораторним центром МОЗ України проведені лабораторні дослідження атмосферного повітря в зоні впливу полів фільтрації ПрАТ “Гнідавський цукровий завод”, на які скидає рідкі відходи мелясної барди ТзОВ “Біопаливно-енергетична компанія”. У п’яти місцях відбору (дачна забудова масиву “Світанок” (на межі санітарно-захисної зони полів фільтрації”), вулиць Львівська, Ковельська, Станіславського, бульвару Дружби народів) виявлені перевищення аміаку становили 2,3 – 22,6 разів, сірководню – 2 – 10 разів, оцтової кислоти до 2,6 рази. Повторні дослідження теж виявили вказані перевищення. Тож Луцька міська рада звернулася до контролюючих органів з проханням вжити невідкладних заходів впливу.

Реагуючи на звернення, головним управління Держпродспоживслужби видано припис про негайне припинення експлуатації полів фільтрації ПрАТ “Гнідавський цукровий завод”, розроблення та впровадження підприємством заходів для припинення смороду, приведення у відповідність показників стану атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони до норми. Державною екологічною інспекцією у Волинській області за участі представника Державної екологічної інспекції України проведено позапланову перевірку ПАТ “Гнідавський цукровий завод” та ТзОВ “БіоПЕК”. Міськвідділом поліції та прокуратурою міста відкрито два кримінальних провадження за фактами забруднення довкілля (повітря, ґрунтів, води) шкідливими речовинами від діяльності ПАТ “Гнідавський цукровий завод” та ТзОВ “БіоПЕК”(за непідтвердженою інформацією за статтею 367 це максимум адмінка і щтраф 2000 ).

Тим часом, з метою перевірки можливого негативного впливу на стан забруднення атмосферного повітря від об’єктів КП “Луцькводоканал”, а саме (каналізаційних очисних споруд у с. Липляни на межі санітарно-захисної зони мулових майданчиків, у с. Милуші, вул. Надстирна, 3, це 800 м від очисних споруд, на вул. Селищна, 84, у с. Липляни вул. Санаторна, 23 та найбільших КНС №2 на вул. Набережній, 8а, КНС №5 на вул. Карпенка-Карого, 1а, КНС №3 на вул. Карпенка-Карого, 3 на відстані 20 м, що є межею санітарно-захисної зони) проведено дослідження якості атмосферного повітря. Висновок санітарного лікаря: перевищень досліджуваних речовин в атмосферному повітрі не виявлено. Щоденно триває моніторинг наявності нетипових рідин на мережах КП “Луцькводоканал”.
З метою перевірки діяльності окремих підприємств, як можливих додаткових джерел смороду, працівниками відділу екології були проведені позапланові перевірки ТзОВ “Агідель”, документальні перевірки Луцького місця провадження діяльності ДП “Укрспирт”, що розміщене на вул. Ковельській, 67, та ФОП Дмитрук, виробнича база якого на вул. Мамсурова.

Членами робочої групи з метою виявлення додаткових джерел неприємних запахів здійснено об’їзд та огляд очисних споруд у прилеглих до міста населених пунктах с.Підгайці, Княгининок, Липини. Ці споруди можна лише умовно назвати очисними, бо технологія очистки стічних вод тут абсолютно не дотримується. Забруднені стоки потрапляють в ґрунт та у поверхневі водойми, споруди частково зруйновані і є джерелом стійкого неприємного запаху. Розміщені вони подекуди на відстані від 2 км до міста. Тобто, при сприятливому напрямку вітру запахи від них можуть відчувати і лучани. Але це вже компетенція обласних структур, які зобов’язані контролювати умови життєдіяльності населення.

Керівниця відділу екології міськради розповіла, що зараз тривають переговори з Київською екологічною академією стосовно проведення незалежного дослідження. Також вона запропонувала обладнати на межі вулиць Львівської та Боженка стаціонарну станцію, яка здійснюватиме постійний моніторинг і забори повітря на вміст шкідливих речовин, а у рамках програми «Безпечне місто» встановити камери відеоспостереження на полях фільтрації Гнідавського цукрового заводу, на пункті прийому всіх зливів із вигрібних ям на вулиці Мамсурова та біля очисних споруд КП «Луцькводоканал» у селі Липняни.
Власники цукрового та біоетанольного заводів громадські слухання проігнорували. Відрядили інженера з охорони навколишнього середовища ТзОВ «БіоПЕК» та заступника голови правління з сировини ПрАТ «Гнідавський цукровий завод». Чоловіки коротко поінформували про діяльність підприємств. Причетність заводу, який виробляє біоетанол, до смороду в місті заперечили. Кажуть, що мелясна барда – це рідке етанольне добриво, яке не смердить, а використовується аграріями для покрашення врожайності. 
Тим часом, усі крапки над «і» у своєму виступі розставив виконувач повноважень міського голови, секретар міської ради Григорій Пустовіт. 

«У мене просте питання: чому в 2014 році в місті не смерділо, чому в 2015 році в місті не смерділо, у 2016 році, коли розпочалися перші спроби запуску заводу, з’являлися перші спалахи смороду, а вже у 2017 та 2018 сморід поширювався. Те, що сьогодні представники заводу хочуть сказати, що це не вони – це не відповідає дійсності. В Україні, там, де є виробництво біоетанолу, така сама проблема, як і у нас. Це – Узин Київська область, це – смт. Кожанка Фастівського району Київської області, це – Тростянець та Гайсин Вінницької області. Всюди така проблема» - зазначив він. 

Григорій Пустовіт нагадав присутнім, що в 2017 році на громадських слуханнях йшла мова про те, що мешканці Вересневого скидають каналізаційні відходи на поля фільтрації. Ці відходи в каналізацію скидалися роками, але такого смороду не було. «Ми тоді прийняли рішення, що приберемо каналізацію, а завод купує обладнання, що унеможливить сморід в місті. Ми каналізацію забрали не лише з міста Луцька, але й Гіркополонківську, тому фекальних відходів та скидів там немає. Натомість завод ніякого обладнання не купив, а рішення громадських слухань не виконав. У 2018 році, коли розпочався сморід, одразу були претензії до основного джерела смороду. Вони найняли хіміків, які все заглушили. У 2019 році, як тільки розпочався сморід, Луцька міська рада звернулася до обласної державної адміністрації з проханням доручити державній екологічній інспекції, управлінню екології обласної державної адміністрації перевірити усі підприємства, які розташовані навколо Луцька на дотримання екологічних норм, тому що місто потерпає від смороду, - розповів секретар міської ради. – Натомість екологи вирішили перевірити місто Луцьк. Жодне підприємство навколо Луцька не було перевірено, ймовірною основною причиною смороду в місті назвали неправильний збір рідких та твердих побутових відходів. Це я назвав цинізмом, непрофесіоналізмом та упередженістю. Це не може бути, бо ми знаємо причину, але коли відповідні служби так роблять, це означає, що вони зацікавлені саме в такій відповіді. Ми наполягали далі. Ігор Палиця звернувся до Міністра екології пана Остапа Семерака. Добилися відправити на завод комісію. Що роблять професійні екологи? Вони знають правила і згідно цих правил ініціюють перевірку до обласної екологічної інспекції. Коли місто звернулося, вони нас не чули, коли звернувся завод, бо була загроза, що з Києва приїде комісія, яка об’єктивно та реально все перевірить, вони викликають комісію, яка перевіряє завод. Відповідно міністерство, згідно їхніх правил, уже не може прислати туди комісію. Прислали представника. Проводилась перевірка. Ми перевірили все, що стосується цього заводу та смороду. Ми сказали одне, ми – не вороги заводу, але ми не можемо бути його жертвами. І те, що сьогодні Луцька міська рада та наша громада залишилися з цим заводом один на один - це результат того, що екологічна інспекція самоусунулася. Екологічна інспекція повинна контролювати та перевіряти завод, а також надавати екологічні дозволи. Але вони цього не робили». 

За словами Григорія Пустовіта, коли з'явився сморід, влада міста почала звертатися до усіх та стукати в усі двері, закликаючи до спільної боротьби. Натомість ні Луцька райдержадміністрація та її структури, ні Боратинська ОТГ нічого не зробили: «Всі сиділи та мовчали. А те, що завод десь-колись нібито був зареєстрований в місті, то в мене таке пояснення. В місті була зареєстрована якась адміністративна структура, яка сплачувала в бюджет 48 тисяч гривень, в той час як в район та Боратинську ОТГ сплачувалося 1 мільйон 380 тисяч гривень в рік. Підприємство було на території району та працювало там. Але ми не опустили рук, а спільно почали працювати та добиватися, щоб завод взяв на себе певні зобов’язання. Ми сказали, що в нас ніяких домовленостей з ними бути не може. Домовленість може бути тільки одна: або вони купують обладнання, яке унеможливить сморід, або закривають свій завод. Я написав звернення до голови районної державної адміністрації Тараса Яковлєва з проханням та вимогою закрити завод. Якщо завод буде далі нагороджувати нас цими запахами, він не повинен працювати. Наша щоденна робота вже приносить результати, адже завод почав закопувати карти. Однак, ми маємо сумніви, що все робиться чесно, адже поблизу трьох полів фільтрації на віддалі ми виявили ще три, про яких ніхто не говорить, та про які вони нібито не знають. Ви нас не обманюйте, ми вам не вороги, а партнери. Давайте спільно поборемо сморід». 

Щоби ні в кого в залі не виникало сумнівів, що саме завод «БіоПЕК» причетний до поширення смороду в місті, Григорій Пустовіт навів яскравий приклад. «Ми виявили вантажну машину, яка зливала барду в каналізаційні люки. У нас цю барду виготовляє тільки біоетанольний завод. Скажіть, хто ще міг її зливати? Я не хочу їх звинуватити, але хочу сказати, що крім них, цю барду ніхто не виготовляє. Тому в нас чітка позиція: закрити завод або нехай вони придбають обладнання, що нейтралізує сморід», - резюмував секретар міської ради. 

Присутні на засіданні громадських слухань підтримали резолюцію, яку напрацювала ініціативна група, додавши пропозиції керівництва міста. Зокрема, зупинити або повпливати на зупинку роботи заводу «БіоПЕК» до завершення засипання фільтраційних карт, які були залиті в цьому році. Встановлення флотатора, який на заводі так і не встановили. Контролювати вивіз за межі заводу будь-яких відходів, а також перевірити та вжити заходів для перевірки усіх труб, які підведенні до полів фільтрації цукрового заводу. Щотижнево до входження показників у норму і щомісячно в подальшому з розміщенням інформації на сайті міської ради здійснювати заміри повітря на межі санітарної зони полів фільтрації. Зробити лабораторні дослідження рідин, які зливаються на фільтраційні карти та рідин, які знаходяться на фільтраційних картах для їх порівняння. Перевірити, на чиїх землях знаходяться відкриті ще в 2017 році нові карти, куди в 2019 році були злиті відходи виробництва, що призвели до кричущих перевищень гранично допустимих норм забруднення повітря. Встановити камери відеоспостереження на входах до полів фільтрації з метою недопущення несанкціонованих зливів та прилади контролю за відхиленнями від норм якості повітря на межі санітарних зон полів фільтрації. В районі вулиці Львівської, а також районів ЛПЗ та Вересневого розмістити пункт контролю гідрометеорологічного центру. Звернутися до правоохоронних органів з метою притягнути до відповідальності осіб обласної екологічної інспекції та управління екології облдержадміністрації, які не фахово віднеслись до виконання своїх обов’язків та допустили забруднення повітря перевищенням граничних норм аміаку, сірководню та оцтової кислоти.