Штучне освітлення вночі приносить людям багато
користі, але в той же час має серйозні наслідки для розмноження, навігації,
годівлі, вибору середовища проживання, спілкування, трофічних та соціальних
взаємодій всієї біоти, включно з людиною. Згідно з останніми дослідженнями,
світлове забруднення − це одна з головних причин глобального зменшення
чисельності популяцій комах. Крім того, воно спричиняє каскадні ефекти в
екосистемах, перебудовуючи екологічні спільноти, модифікуючи взаємодію між
видами та впливаючи на запилення та насіннєву продуктивність рослин.
Українська природоохоронна група перша в Україні вирішила
оцінити рівень світлового забруднення на заповідних територіях у Степовій зоні
та Кримських горах. Степова зона та Кримські гори – це ті місця в Україні, де
степові екосистеми все ще широко поширені. Адже за останні 300 років українські
степи зменшились приблизно з 40% сучасної території України до 3% природних та
напівприродних степів.
Для цього дослідження використовувалися ГІС-шари Нового
світового атласу яскравості нічного неба, що був опублікований у 2016 році
міжнародною групою дослідників під керівництвом професора із Італії – Фабіо
Фалчі (https://cires.colorado.edu/Artificial-light), та меж територій природно-заповідного фонду України.
Члени UNCG в особі експерта з заповідної справи та
охорони біорізноманіття Олексія Василюка та експерта з питань вивчення та
охорони рослинного світу, а також світлового забруднення Микити Перегрима, який
зараз працює в Університеті імені Каролі Естергазі (м. Егер, Угорщина) над
реалізацією проекту EFOP-3.6.2-16-2017-00014 "Development of an international research
environment in the field of light pollution testing", дослідили 15
національних природних парків, 3 біосферні заповідники та 10 природних
заповідників Степової зони та Кримських гір.
Результати показують, що навіть деякі з найбільш
захищених природоохоронних територій у Степовій зоні та Кримських горах мають
вплив нічного освітлення. Мінімальний рівень штучної яскравості, який має
значний вплив на біорізноманіття невідомий. Однак небо зі світловим
забрудненням від 8 до 16% (з 6,96 до 55,7мккд / м2) можна вважати забрудненим з
астрономічної точки зору. З досліджуваних природоохоронних територій 44,2%
мають природно темне нічне небо, 40,1% мають штучну яскравість від 8 до 16%, а
решта (15,7%) забруднені штучним світлом вночі понад 16%. Ділянки зі світловим
забрудненням понад 16% часто розташовані поблизу великих міст чи промислових
центрів.
В Україні є приклади заповідних територій з дуже низьким
рівнем штучної яскравості, що становить менше 1% (Азово-Сиваський НПП та
Дунайський біосферний заповідник). Такий низький рівень забруднення є
унікальними для Європи. Загалом, рівень світлового забруднення в межах
заповідних територій в інших європейських країнах вищий, як і темпи зростання
світлового забруднення. Низький рівень світлового забруднення в нашій країні
скоріше за все пов’язаний з економічним та промисловим занепадом після розпаду
Радянського Союзу.
Рівень нічного освітлення не враховувався під час
створення будь-яких заповідних територій у межах України. На жаль, для
більшості досліджених природних заповідників, забруднених нічним освітленням та
деяких НПП, які розташовані поблизу великих міст та промислових комплексів,
ситуацію буде важко змінити. Щодо інших заповідників − можна сподіватися,
що легке забруднення може бути зменшено як результат співпраці та освітньої
роботи з місцевими громадами.
Висновки. Вплив нічного освітлення має значні наслідки для біоти
та її середовищ існування в межах НПП, біосферних та природних заповідників
України. Тому твердження про те, що світлове забруднення є новою загрозою
збереження природи в країні, на жаль, є фактом. Необхідно вже зараз розпочати
боротьбу за зниження рівня нічного освітлення. По-перше, − змінити
підходи до вуличного освітлення та освітлення будівель у всіх населених
пунктах, а особливо поблизу заповідних та прилеглих до них територіях.
По-друге, для багатьох природних заповідників необхідне створення буферних зон,
оскільки це дозволить зменшити вплив світлового забруднення в заповідних ядрах
цих об’єктів. Крім того, обов'язково слід починати враховувати рівень нічного
освітлення під час створення нових природоохоронних територій. Також мають бути
розроблені відповідні освітні програми, оскільки наразі науково-популярна
інформація про проблему обмежена, особливо в країнах Східної Європи.
Українська
природоохоронна група (UNCG) була створена 2014 року як команда фахівців, що
працює над питаннями практичної охорони природи. Члени UNCG активно працюють
над створенням нових природно-заповідних територій: готують клопотання,
долучаються до обговорення створення проектованих заповідників у Мінприроди та
обласних органах державної влади. За останні 4 роки щонайменше три чверті всіх
заповідних площ, що були створені в Україні, мали серед авторів наукових
обґрунтувань членів UNCG або були активно підтримані її членами.