Новини

Японія досягла найвищого в усьому світі рівня сортування сміття.

На вулицях міст немає жодного звичайного смітника, бо усі відходи збираються диференційовано, передає Рубрика. 

Містяни виносять відходи у певний час у прозорих пакетиках, щоб працівники сміттєвоза бачили, що лежить всередині. У певний день приймається конкретний вид сміття. Сміттєві пакети мають різні розміри й кольорові відтінки, в залежності від категорії. У різних муніципалітетах країни - різна кількість категорій для сортування.

Наприклад, жителі японського міста Камікацу сортують все сміття на 34 різні категорії, а потім самостійно приносять розсортовані відходи в центр переробки, де робітники перевіряють, чи немає там зайвих речей і висипають у великі баки.

Крім того, у Камікатсу є магазин "Куру-куру", в якому жителі залишають не потрібні предмети, а інші жителі можуть прийти і безкоштовно взяти їх. Тут же зі старого одягу, прапорів і навіть рибальських дощовиків шиють "новий" одяг, іграшки, сумки, які можна отримати безкоштовно.

У місті Камікацу трохи більше 1700 жителів, 80% сміття, яке продукують містяни, переробляється, а 20% йде на добрива у поля.

На хвилі свідомого управління відходами японські виробники активно розробляють біорозкладані полімери. Так, провідний японський виробник Kaneka Corporation розробив біорозкладаний полімер (PHBH), який на 100% отримано з рослин. Він розкладається під дією крихітних мікроорганізмів, які розщеплюють його на воду і вуглекислий газ в природних середовищах, таких як ґрунт або морська вода.

На додачу, влада Японії зобов'язала виробників випускати продукцію з максимально пролонгованим терміном експлуатації.

Зламану ж побутову техніку, електронну апаратуру у Японії забирають у населення спеціальні утилізатори на спеціальний завод, де її розбирають на дрібні складові і вирішують, де далі використовувати.

З відходів, які не піддаються переробці будують "сміттєві острови". Відомими штучними островами є Огісіма та Юменосіма. На першому працює металургійний завод, а на другому - теплиці, парк, музей.

А ще саме в Японії з'явилася перша у світі електростанція, яка використовує паливо, отримане в результаті переробки пластмасових відходів. Її було збудовано у 2003 році у місті Тамакомаї на острові Хоккайдо.

Кожні п'ять років в Японії проводять обстеження стану природи, а кожна префектура має власні закони з охорони навколишнього середовища та особисті екологічні програми.

Місцеві органи самоврядування укладають добровільні угоди про контроль забруднень з компаніями, що знаходяться в регіоні. І тут дуже ефективно працює принцип - забруднювач платить. Це змушує компанії розробляти технології дотримання екологічних стандартів.

Для зменшення викидів заводів, які забруднюють воду та місцевість хімічними матеріалами, у тому числі, і пластмасою, активно розвивається галузь поновлюваних джерел енергії.

Приміром, місто Кітакюсю зараз є провідним у відновлюваній енергетиці, хоча раніше його затоку називали "морем смерті" через забруднення. Працюючи з приватним сектором, місто скоротило викиди сажі та інших шкідливих речовин, інвестуючи в відновлювані технології. Вітрові електростанції тепер можна побачити на суші і на морі, що дозволяє місту користуватися сильними вітрами навколо узбережжя.

Сьогодні Японія, з її значними технологічним розвитком та індустріалізацією, є однією з найбільш екологічних країн світу.