Міжнародна спільнота повинна
реагувати на кліматичні зміни з такою ж невідкладністю, як і на пандемію COVID-19,
оскільки глобальне потепління є більшою загрозою, ніж коронавірус.
Про це йдеться у звіті
Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця (IFRC).
Зазначається, що поки
вирувала пандемія, кліматичні зміни продовжували завдавати руйнівних збитків.
Так, чотири з п'яти стихійних
лих в усьому світі спричинені екстремальною погодою та наслідками кліматичної
кризи протягом останніх десяти років.
Йдеться, зокрема, про шторми,
повені та періоди екстремальних спек, які становлять 83 відсотки від усіх
катастроф за останнє десятиріччя. Додамо, що за попередні десять років вони
складали 76 відсотків.
Від 2010 року від цих
стихійних лих загинули понад 410 тисяч людей, ще близько 1,7 мільярда осіб
постраждали, багато з яких неодноразово.
Чимало людей також померли
або постраждали від екстремальної спеки. Потерпілі втратили близьких, житлові
будинки, худобу, поля та засоби до існування.
Водночас найбільш вразливі
країни отримують замало допомоги для захисту людей від цих стихійних лих,
стверджується у звіті.
Із 20 країн, яким найбільше
загрожує зміна клімату, жодна не входить до двадцятки держав, які отримують
найбільше коштів на душу населення для адаптації до змін клімату.
Заможні країни, які зібрали
мільярдні пакети економічної допомоги в часи поширення коронавірусу, повинні
виділити кошти країнам, які найбільше страждають від змін клімату, вважають
автори звіту.
Протягом наступних десяти
років потрібно близько 50 мільярдів доларів, щоб допомогти 50 країнам, що
розвиваються, адаптуватися до наслідків кліматичних змін. У документі
пояснюють, що необхідно інвестувати у системи та програми раннього
попередження, які можуть запобігти найгіршим наслідкам стихійних лих.