Новини

Щоб оцінити кліматичні зміни, Всесвітня метеорологічна організація ділить з початку ХХ століття періоди спостережень на 30-річні ряди, середні значення яких за температурою повітря і опадами прийнято вважати «кліматичною нормою». Оцінку цих значень роблять національні гідрометслужби (НГМС). В Україні така служба веде родовід з листопада 1921 року, коли було створено Українську метеорологічну службу (Укрмет). У 1927 році до неї було приєднано гідрометричну частину наркомшляхів і в підсумку з’явилася звична нам гідрометеорологічна служба.

За роки радянської влади службу реорганізовували близько десятка разів, а в незалежній Україні у листопаді 1991 року вона набула найвищого статусу як Державний комітет України по гідрометеорології.

На жаль, наприкінці 1990-х статус НГМС в Україні поступово знижувався, доки вона остаточно завдяки недолугим реформам Януковича не втратила статус юридичної особи і з 2012 року перетворилася на управління гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Такий низький статус має гідрометеорологічна служба сусідньої Білорусі, але в цій країні немає ні гір, ні морів, ні АЕС. На противагу цьому в Сербії, Чорногорії й Хорватії служби підпорядковані безпосередньо урядам.

Однак завдяки розгалуженій системі гідрометеорологічних станцій і постів НГМС України виконувала головні завдання: вести гідрометеорологічні спостереження і моніторити довкілля, а також складати різноманітні прогнози — метеорологічні, гідрологічні, агрометеорологічні тощо. За ці напрями роботи відповідають Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського й Український гідрометеорологічний центр.

Завдяки регулярним спостереженням 161 метеостанції є змога у 2020-му підбити підсумки спостережень за 1991—2020 роки і оприлюднити нові кліматичні норми. Кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського обрахували нові кліматичні норми січня для Києва і області. Читачам «УК» буде цікаво з ними ознайомитися.

Так-от, у Києві кліматична норма для січня -3,20С виявилась аж на 2,40С вищою, ніж це було для періоду 1961—1990 років. Однак кількість опадів у січні істотно скоротилася — з 48 до 37 мм, майже на чверть. В області найбільше січень потеплішав у Баришівці — на 2,70С, а найменше в Миронівці — на 2,20С.

Кількість опадів у січні фактично не змінилась — від зменшення на більшості станцій до 8 мм у селищі Пісківка до збільшення на 4 мм у Баришівці.

В інші місяці картина так не вражатиме, але потеплішало в кожному з них. А щодо опадів усе не так однозначно.

Глобальне потепління в Україні йде швидшими темпами, ніж у світі, і північні регіони стають теплішими швидшими темпами, ніж південні. Цьогоріч уперше за 140 років регулярних метеорологічних спостережень до Києва так і не завітала метеорологічна зима, адже не було стійкого переходу середньодобової температури повітря через 00С у бік зниження. Тож перед кліматологами обсерваторії стоїть непросте завдання: провести межу між торішньою осінню і нинішньою весною.

Єдина мережа, на основі даних спостережень якої можна приймати управлінські рішення, — мережа НГМС України. А чим займаються десятки неурядових організацій, які паразитують на даних спостережень гідрометеорологічних організацій? Якщо там є справжні фахівці, то чому не йдуть до гідрометеорологічних організацій, які відчувають кадровий голод? Відповідь проста: ганебно низькі посадові оклади в гідрометеорологічних організаціях. І це питання не може бути вирішено підвищеними преміями, як це намагається зробити ДСНС України у 2020 році.

Кардинально вирішити питання можна створенням чи у складі Міністерства внутрішніх справ, чи в Мінекоенерго окремого державного органу виконавчої влади у сфері гідрометеорології та моніторингу забруднення природного середовища, адже проблема забруднення довкілля в Україні теж нагальна.

Всесвітня метеорологічна організація стурбована станом НГМС в умовах наростаючих кліматичних змін і ще чотири роки тому надіслала до міністерств закордонних справ країн-членів заяву «Роль і функціонування національних метеорологічних і гідрологічних служб». З огляду на те що за ці роки жодних зрушень в статусі НГМС України не відбулося, то в МЗС її просто ігнорували.

Можливо, цією заміткою приверну увагу урядовців до проблем НГМС України, якій в листопаді 2021-го виповниться 100 років, а її 4-тисячний колектив готується до державного пошанування. Не чекаючи цього, кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії щомісячно оприлюднюватимуть нові кліматичні норми для Києва.

Олександр КОСОВЕЦЬ,
директор Центральної геофізичної обсерваторії
імені Бориса Срезневського,
для «Урядового кур’єра»