Новини

22-23 квітня 2021 року у США відбувся Саміт кліматичних лідерів (Climate Leaders Summit). Ця подія об’єднала більш ніж 40 лідерів світу, які виступили із заявами щодо своїх кліматичних амбіцій та дій для утримання глобального потепління на рівні 1,5°С. Громадські кліматичні організації проаналізували ці заяви і зробили висновок, що вони все ще надто слабкі для виконання мети Паризької угоди. Водночас, саміт став важливим сигналом від адміністрації нового Президента США, що країна знову готова стати на шлях кліматичного лідерства та створювати умови для продовження міжнародної кліматичної дипломатії.

Які ж конкретно заяви пролунали під час цієї події і що вони означають з точки зору глобальної боротьби зі зміною клімату?

Сполучені Штати Америки оголосили свою нову кліматичну мету: зменшити викиди парникових газів на 41-44% до 2030 року у порівнянні з 1990-м. Це найамбітніша мета уряду США за всю історію.

За день до Саміту країни Європейського Союзу узгодили спільну оновлену кліматичну мету: зменшити викиди парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року у порівнянні з 1990-м. Ця мета стане основою для Європейського кліматичного закону (European Climate Law) як важливий етап на шляху до кліматичної нейтральності ЄС у 2050 році.

Китай оголосив про плани суворого контролю за споживанням вугілля протягом наступного 5-літнього плану та про початок поступової відмови від використання вугілля протягом 2026-2030 років. У довгостроковій перспективі Китай хоче мати вуглецево нейтральну економіку до 2060 року та досягти піку своїх викидів не пізніше 2030 року.

Важливими зрушеннями стали заяви лідерів Японії та Канади щодо амбітніших кліматичних цілей, а також заява Південної Кореї стосовно зупинки фінансування вугільних енергетичних проектів за кордоном. Індія оголосила про партнерство з США з питань чистої енергії до 2030 року, яке зосередиться на двох основних напрямках: стратегічне партнерство з чистої енергетики, а також діалог з мобілізації кліматичних дій та фінансування. Лише кілька із запрошених на Саміт країн, серед них Саудівська Аравія та Росія, не оголосили ні про які наміри підвищувати амбітність своєї кліматичної політики.

Незважаючи на те, що багато країн анонсували нові цілі щодо скорочення викидів, їх все ще не достатньо для утримання потепління на рівні, не вищому за 1,5°С, згідно з аналізом Climate Action Tracker. Якщо взяти до уваги усі нові кліматичні цілі, що були оголошені з вересня 2020-го року та на Саміті лідерів, то вони допоможуть скоротити розрив у рівні викидів парникових газів лише на 12-14% до 2030 року. Під “розривом викидів” (англ. emissions gap) мається на увазі різниця між нинішньою траєкторією та тим рівнем викидів, який мав би бути у світі у 2030 році для досягнення мети Паризької угоди. А отже, країнам потрібно ще в рази посилити свої кліматичні цілі, щоб подолати цей розрив.

Зважаючи на це, міжнародна мережа громадських організацій Climate Action Network робить висновок, що кліматичні цілі країн станом на сьогодні не відповідають потрібному рівню амбіцій для попередження кліматичної катастрофи, не є справедливими з точки зору розподілу між країнами та не узгоджуються з наукою.

Україна – одна з країн, які оголосили можливий намір скорочувати викиди парникових газів протягом наступного десятиліття. Цей намір міститься у проекті Другого Національно визначеного внеску України до Паризької угоди, що був опуьлікований Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів у березні 2021 року. Документ передбачає мету зі скорочення викидів парникових газів на 65 % від рівня викидів 1990 року до 2030 року та має бути незабаром затверджений Кабінетом міністрів.