Новини

Думка про те, що пропозиції ЄС щодо лісу та лісового господарства безпосередньо застосовуються до всіх держав-членів, навіть якщо умови відрізняються від однієї країни до іншої, є помилковою, каже Олександр Бак, виконавчий директор Міжнародного союзу лісових дослідницьких організацій.

За його словами, у підготовці пропозицій Комісії ЄС залучено надто мало фахівців лісової галузі. З огляду на велику кількість пропозицій, які прямо чи опосередковано впливають на ліси, можна помітити, що інформації про ліси та управління ними бракує. На думку Бака, концепція, що пропозиції, пов’язані з лісами, безпосередньо застосовуються до всіх держав-членів, незважаючи на їхні відмінності, є більшою проблемою.

«Навіть якщо Австрія, Швеція та Фінляндія більш-менш схожі з точки зору лісового господарства, пропозиції ЄС не застосовуються до всіх держав-членів».

Серед країн-членів ЄС Фінляндія та Швеція розташовані в зоні бореальних хвойних порід. На півночі цих країн також є тундра, або відкрита, або з низькорослими деревами. Центральна Європа розташована в помірному поясі широколистяних лісів, а Південна — в Середземноморському поясі. У Східній Європі також є трав’яний степ, наприклад, у Румунії.

Щодо спілкування між особами, які приймають рішення, та іншими учасниками, Бак описує це як складне. Ліси, які ростуть і відновлюються, мають велике значення як поглиначі вуглецю та для відмови від продуктів на основі викопного. Незважаючи на це, кліматична політика ЄС, зокрема, занадто сильно покладається на ліси у вирішенні кліматичних проблем, вважає Бак: «Я дуже сумніваюся в тому, як лісове господарство представлене в пропозиціях ЄС як одностороннє вирішення кліматичної проблеми, бачачи, що першочерговим завданням насправді є скорочення використання викопних матеріалів».

Як приклад, регламент ЄС щодо вирубки лісів від червня минулого року передбачає трудомістку систему ідентифікації для відстеження деревної сировини, незважаючи на те, що лісове господарство не скрізь спричиняє вирубку лісів. Наприклад, у Фінляндії вирубки не призводять до зміни землекористування, оскільки законодавство вимагає відновлення лісу.

На думку Бака, дискусія про ліси в Європі полярна, оскільки учасники дебатів складаються з політиків, дослідників, громадських організацій та активістів, ключовим питанням є те, як узгодити цілі збереження лісів і лісового господарства. Для того, щоб дослідження заслуговували довіри, дослідники повинні дотримуватися своєї ролі та не брати участь у лісових дебатах: «Я знаю, що різні дослідницькі спільноти прагнуть вплинути на Комісію ЄС, і це може послабити довіру до досліджень як органу з єдиним повідомленням».

IUFRO, очолювана Баком, має науково-орієнтовану програму. Його завдання полягає в створенні наукових оцінок, звітів і оглядів для осіб, які приймають рішення. IUFRO — це глобальна мережа співпраці лісових наук. Він об’єднує близько 650 організацій-членів і сотні окремих дослідників із понад 125 країн.

Бак закликає до створення систем, які дозволять власникам лісів отримувати дохід від лісів, якими вони керують, навіть у майбутньому: «Якщо люди хочуть зберегти ліси як накопичувачі вуглецю та створити екосистемні послуги для рекреаційного використання, тоді власники лісів повинні отримати компенсацію за втрату доходу від продажу деревини».

Бак закликає до політичних дій осіб, які приймають рішення, щоб заохочувати дослідження та розробку нових продуктів на основі деревини та дерев’яних конструкцій.

Зрештою, Бак каже, що має позитивне відчуття щодо майбутнього: «Ліси та лісове господарство довели свою чудову стійкість протягом сотень років, і отриманий таким чином досвід також можна використовувати в майбутньому. Ми навчилися адаптуватися в минулому, і ми також будемо адаптуватися в майбутньому. Дослідження можуть зіграти велику роль у всебічному використанні потенціалу лісів», — підсумовує Бак в інтерв’ю Audiomedia.