Підводна заглибина в бухті
Четумаль біля Мексики виявилася найглибшою з відомих блакитних дір — підводних
печер або вертикальних заглиблень у дні прибережного моря, які з поверхні
виглядають, як темно-сині плями. Глибина цієї блакитної діри сягає щонайменше
420 метрів нижче рівня моря, що на 119 метрів більше за попереднього
рекордсмена, Драконової діри у Південнокитайському морі. Про новий рекорд опубліковано у журналі Frontiers in Marine Science.
Як виміряли глибину четумальської
блакитної діри?
Блакитну діру
Таам Я (Taam Ja’) біля Мексики вперше описали лише 2023 року. Тоді науковці
використовували технологію ехолокації, випускаючи у море звук і реєструючи
швидкість його відбиття від дна, щоб оцінити глибину діри. Вони визначили, що
Таам Я, оточена мілиною в лише 5 метрів глибиною, сягає принаймні 274,4 метра
нижче рівня моря. Однак такі непрямі методи можуть давати похибку, наприклад,
через зміну проходження звукових хвиль крізь шари води з різною щільністю чи
наштовхування на перешкоди.
Щоб уточнити глибину
блакитної діри в затоці Четумаль, вчені скористалися прямим методом
вимірювання. Вони опустили з корабля кабелем апарат, що може оцінювати
солоність, температуру та глибину. З'ясувалося, що дно сягає щонайменше на 146
метрів далі за перші оцінки. Крім цього, вивчення вказало, що біля дна блакитна
діра має воду, схожу за параметрами на Карибське море. Це означає, що вона може
бути з ним поєднана системою підводних каналів і печер, які можуть пролягати на
ще більшій глибині. Точніше на це вкажуть наступні вивчення, як і про
біорізноманіття Таам Я.