Новини

Під час аналізу планів санітарно-оздоровчих заходів лісових господарств Києва та Київської області, оприлюднених на сайті Київського обласне управління лісо-мисливських господарств http://kyivlis.gov.ua/,екологами ЕПЛ були виявлені підозріло великі обсяги запланованих на 2016 рік санітарних рубок, які значно перевищують обсяги запланованих рубок у інших областях.
Зокрема, були затверджені плани санітарно-оздоровчі заходи  на сумарний обсяг близько:

·                     200 000 кубометрів – ДП «Вищедубечанське лісове господарство»;

·                     100 000 кубометрів і більше - ДП «Київське лісове господарство», КП «Дарницьке ЛПГ»;

·                     75 000 кубометрів – ДП «Іванківське лісове господарство».

Аналогічні великі плани рубок затверджені в інших лісгоспах Києва та області.

Окрім того, в деяких випадках, як, наприклад, у ДП «Вищедубечанське лісове господарство» цілі квартали було включено в плани санітарно-оздоровчих заходів.

Також запитання викликають причини призначення санітарних рубок. У планах замість опису причини призначення заходу на кожній окремій ділянці фігурують загальні пояснення «на всі випадки життя», які інколи охоплюють цілі лісництва, а іноді і весь план заходів. 

Наприклад: 

·                     у Вищедубечанського лісового господарства на переважну більшість ділянок вказана універсальна причина «наявність вітровальних дерев, пошкоджених стовбуровими шкідниками та комахами»;

·                     у Боярської ЛДС це вже «вилучення з насадження сухостійних, всихаючих, сильно ослаблених, пошкоджених шкідниками, хворобами лісу та внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів окремих дерев та їх груп»;

·                     у Дарницького ЛПГ «поодиноке та куртинне всихання дерев внаслідок послаблення деревостанів сніго- та вітроломами, дефіцитом вологи в літньо-осінній період, пошкодження низовими пожежами та зростаючим антропогенним навантаженням»;

·                     у Тетерівського лісгоспу: «стовбурові шкідники»;

·                     у Іванківського лісгоспу: «всихання» та «сухостій».

Відповідно до «Санітарних правил в лісах України» санітарно-оздоровчі заходи проводяться на основі відповідних планів незалежно від віку лісонасаджень у лісах усіх груп і категорій захисності.

Плани проведення санітарно-оздоровчих заходів складаються щорічно постійними лісокористувачами за участі спеціалістів лісозахисту на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарних та лісопатологічних обстежень, зурахуванням специфіки, ступеня і періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників інфекційних хвороб.

Натомість, як ми бачимо, вищезазначені лісові господарства підходять до формування плану санітарно-оздоровчі заходи  формально. Бо навряд чи під час обстеження на всіх ділянках були одночасно виявлені і стовбурові шкідники, і пожежі, і вітровали, і всихання внаслідок зміни рівня ґрунтових вод. З іншого боку, такі причини призначення рубок як «всихання» або «сухостій» є по суті вже наслідками і не розкривають саме причин призначення цих рубок.

Варто зауважити, що ця практика є поширеною для переважної більшості лісових господарств України. Хоча є окремі випадки (як наприклад багаторазова критикований журналістами та активістами НПП «Гуцульщина»), коли у планах санітарно-оздоровчі заходи  викладають причину проведення рубок окремо на кожну ділянку. 

Звісно, наявність ділянок в плані санітарно-оздоровчі заходи  не є гарантією що вони будуть зрубані. Зокрема, за перше півріччя 2016 року внаслідок санітарних рубок на підприємствах Київського обласне управління лісо-мисливських господарств було заготовлено всього 326 000 кубів, і тому очевидно, що підприємства не зможуть провести всі заплановані на 2016 рік санітарно-оздоровчі заходи згідно з планами.

Це підтверджує і відповідь Київського обласне управління лісо-мисливських господарств на звернення автора. Зокрема, «санітарно-оздоровчі заходи у лісах, підпорядкованих Київському обласне управління лісо-мисливських господарств підприємств, будуть проведені в обсягах, що можливі, враховуючи їх фінансовий стан». 

Наведення аргументів як «значне потепління» та «зниження рівня грунтових вод» відводить увагу на природні причини та підстави проведення санітарно-оздоровчих заходів. Однак таке пояснення є занадто загальним та не розкриває дійсних регіональних та місцевих причин виникнення вищеперерахованих явищ, які є наслідком спільної дії природних та антропогенних факторів. Не розкриті причини впливу ведення лісового господарства на стан лісонасаджень. Санітарно-оздоровчі заходи проводяться кожного року, на нашу думку є логічним наведення результатів аналізу ефективності впровадження таких заходів. 

Варто зауважити, що згідно з тими ж «Санітарними правилами в лісах України»: 

«Здійснення санітарно-оздоровчих заходів передбачає максимально стислі терміни проведення з урахуванням стану насаджень, особливостей розвитку шкідників та наслідків стихійних природних явищ і техногенних впливів» та «пошкоджені, сухостійні, всихаючі, сильно ослаблені та засохлі дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками або пошкодженням інфекційними хворобами».

І під час дискусій між лісівниками та екологами щодо призначення санітарних рубок одним з основних аргументів лісівників завжди є те, що без вчасного проведення відповідних рубок ліс «пропаде, засохне». Це ж підтверджує і Київське обласне управління лісо-мисливських господарств: «не проведення та несвоєчасне проведення санітарно-оздоровчих заходів призведе до погіршення санітарного стану лісових насаджень, зростання чисельності стовбурових шкідників та розповсюдження їх на значній площі».

Дійсно, в Київській області багато ділянок, які пошкоджені і пожежами, і шкідниками, і потребують рубок. 

Але виникає логічне питання – якщо всі записані в плани санітарно-оздоровчі заходи  насадження дійсно хворі і вимагають негайних рубок, то чому лісгоспи здійснюють їх лише вибірково?

На думку автора, враховуючи ще й вищезазначений формальний підхід до формування планів санітарно-оздоровчі заходи , під цим ховаються фактичні «пошукові» рубки. Таким терміном причетні до лісової галузі називають випадки, де суб’єктивно відводяться під рубки не ті дерева та ділянки, які найбільш потребують рубок через їх санітарний стан, а ті, що будуть максимально вигідні в економічному плані, бо наявність ділянки в планах санітарно-оздоровчі заходи  є достатньою підставою для оформлення дозвільних документів на рубки і, відповідно, не вимагає додаткових погоджень та обстежень .

Заради справедливості варто зазначити, що процес отримання всіх необхідних погоджень на рубки дійсно занадто бюрократизований, особливо коли мова йде про території природно-заповідного фонду. Тому логічним виглядає пояснення лісівників Дарницького ЛПГ, що такі великі обсяги в планах санітарно-оздоровчі заходи  вони прописують, аби мати можливість оперативно провести рубки на ділянках, які активно використовуються для рекреації, і де є ризик травмування людей внаслідок падіння пошкоджених та сухостійних дерев. 

А для лісгоспів, у яких більшість лісів є неексплутаційними (ДП «Вищедубечанське лісове господарство», ДП «Київське лісове господарство» тощо) додається ще фактор відсутності державного фінансування. І тому вони вимушені при проведенні рубок думати в першу чергу про прибуток, бо інакше не буде чим платити заробітну плату працівникам.

Але, на жаль, представники лісової галузі переважно не хочуть іти на контакт з представниками громадськості та шукати спільні шляхи виходу з ситуації. І йдуть шляхом «найменшого супротиву», який в даному випадку проявляється в маніпуляції з планами санітарно-оздоровчих заходів. Такі дії лісових господарств дискредитують саму ідею проведення санітарних рубок серед громадськості та нівелюють механізми громадського контролю за веденням лісового господарства. Через це у тому шквалі критики, який йде на лісову галузь останнім часом, винні в першу чергу самі лісівники. 

ЕПЛ продовжує аналіз планів санітарно-оздоровчих заходів у інших областях і підготує на його основі пропозиції для Державного агентства лісових ресурсів України.

Тєстов Петро, еколог ЕПЛ

Катерина Полянська, волонтер ЕПЛ

Автори висловлюють подяку народному депутату України Остапу Єднаку за допомогу в отриманні всіх необхідних матеріалів