Новини

             Українська екологічна асоціація «Зелений світ» розпочинає друкувати сторінки  своєї книги «Зелена хвиля незалежності» спогади та становлення УЕА «Зелений світ»

                                                                                            Юрій Самойленко

            «Зелений світ» пустив коріння в часи шестидесятництва, був просякнутий його духом, та ідеями. Пробився до сонця наприкінці 80-их. А виріс і росте на українському ґрунті. На часі вже писати історію Української екологічної асоціації «Зелений світ», національну неурядову організацію (НГО)., історія якої має унікальні особливості і серед вітчизняних і серед іноземних НГО.

             На одному із мітингів присвячених підняттю державного прапора над Київрадою, а фракція «зелених» у складі демократичного блоку Київради була причетна до цієї безумовно історичної події напряму, нам роздали листівку в якій депутат Львівської облради та член народного руху детально описував свої особисті враження  від того як він виготовляв цей прапор та як ходив з ним по Києву. З його оповіді виходило, що кияни тут ні до чого і взагалі якби не він то і прапор би не підняли… Та в тексті розданої листівки говорилось, що до Києва приїхало не то 50 чи може 300 рухівців. Але ж автор далі зізнається, що на Хрещатику 24 липня 1991 року було не менше 100 000 киян, а при освячені прапора в Софії Київській на площі зібралось  також 5-6 тисяч київського люду.  То хто ж їх туди привів, як не депутати демоблоку Київради! Цей вельмиповажний, на мою думку, чоловік мабуть не знав, що «Зелений світ» задовго до події підняття державного прапора над Київрадою уже організовував національно-патріотичні мітинги під екологічними гаслами на День Землі 22 квітня 1990 року, на стадіоні «Динамо» (тепер стадіон імені В. Лобановського) та біля Центрального стадіону 18 листопада 1988 року де також зібралось понад 100 тисяч киян, який до речі, закінчився закликом  що до створення Народного руху України та пішою ходою по Хрещатику покладання вінків з колючого дроту до пам’ятника  Ульянову-Леніну на «Бесарабці» у Києві.

              Другий епізод, який мене вразив, як безпосереднього учасника цих подій, інтерпретація, не менш поважним рухівцем, депутатом багатьох скликань ВРУ Кендзьором , мітингу проти «путчистів» на Майдані Незалежності (колишня площа Жовтневої революції) 19 серпня 1991 року.

             В своєму кінофільмі з нагоди 25 річниці проголошення акту незалежності, Кендзьор показує документальні кадри біля трибуни на Майдані, над виступаючими майорить три прапори – державний, Зеленого світу та Європейського союзу. Останні два на мітинг принесли «зеленосвітовці», колона яких рухаючись з Подолу простягнулась від Контрактової площі майже до Європейаської площі та принесли на Майдан домовину для «путчистів».

            Очевидно така відчайдушність «зелених» стала для нашої республіканської компартійної верхівки не останнім аргументом для того, щоб комуністи депутати проголосували 24 серпня за акт про Незалежність України.

           Заступник голови УЕА «Зелений світ» О. Сидоркін офіційно представляв «зелених» в акціях супротиву «ГКЧП». Наші жінки «зелені» Н. Преображенська , К. Холявенко, В. Руденко понесли наші письмові  протести до Верховної Ради і передали їх  Л. Кравчуку. О. Сидоркін виступав на мітингу біля Верховної ради.

          «Зеленосвітовці» Олег Сидоркін і Наталія Преображенська на зібрані представників політичних партій і громадських організацій (20 серпня, будинок письменників) у своїх виступах запропонували негайно звернутися з відозвою до Ради безпеки ООН. О. Сидоркін також був членом редакційної комісії що склала звернення до Народу України. Лідер «зелених»  Ю. Щербак, як член Народної Ради брав участь 24 серпня 1991 року в історичному засіданні Верховної Ради УРСР, коли проголошувалась незалежність. До реальної незалежності було ще далеко. Юрій Миколайович ідучи до Москви на засідання Верховної Ради Радянського Союзу в в потягу переклав текст Акту проголошення Незалежності України на російську мову. Підготувався до виступу і виступив з найвищої трибуни тодішньої наддержави СРСР.  Виступ тривав  в абсолютній тишині залу. Зал завмер, тому що першими словами Ю. Щербака були слова , що Радянський Союз розвалився, імперія зруйнувалася.  І зачитав Акт Незалежності України, Михайло Горбачов, тодішній президент наддержави СРСР, побагровів і вискочив із зали засідань Верховної Ради від приступу гіпертонії. Але в кінофільмі і спогадах поважного Кендзьора, вибачте за нечемність, ні «гу-гу»!

                Ці дві зовсім непримітні, на перший погляд, події знову повернули мене до думки що історію «Зеленого світу» потрібно писати. Писати разом з моїми учителями, побратимами і соратниками. Писати правдиву історію зеленої хвилі незалежності України спираючись лише на факти.

                  Розпочнемо з цитат:

 «…одна з найвидатніших людей 20-го століття, очевидно, Юзеф Пілсудський, який сказав, що ми всі їхали в потягу демократії, але ми вийшли на станції «нація», от там уже тоді почався  той розрив між різними рухами, які досі йшли в одному руслі…»

«…продовжувати кричати ці загальнодемократичні гасла, чи піти на зустріч тому історичному моменту і підтримати незалежність своєї Землі, своєї Батьківщини, країни своєї, свого народу, зрозумівши, що це єдина історична мить, яка дається нам, можливо, за тисячоліття один раз, і неповторна мить..»

                                                                                                      Юрій Щербак

 

«… на зборах, семінарах , демонстраціях «зелених не тільки підвищувалась самосвідомість, самоповага людей, але і наростав дух супротиву канонам Радянської імперії, партократії, розпочиналась боротьба за незалежність України..»

«...символ соняшника був на значках «Зеленого світу». Ювелір А. Шерстюк запропонував ескіз ще одного значка: тризуб у вигляді схрещених гвинтівок. Зараз це справжній раритет, а тоді, задовго до затвердження офіційного герба України, значки з тризубом носили «зелені»…»

«…тим часом за підтримки «Зеленого світу» почали виникати чисельні неурядові організації: «Союз «Чорнобиль», «Мама-86», тощо. Проте найбільш знаменно, що саме в рамках «Зеленого світу», на одному з семінарів С. Плачинда (перший голова УЕА «Зелений світ»), що відбувався у Спілці письменників у вересні 1989 року, було вперше проголошено ідею створення «Народного Руху України»…»

                                                                                                  Анатолій Панов

 

«…під час конституційного процесу майже кожного ранку зв’язувався з М. Сиротою (і О.Сидоркін і М.Сирота- з Черкащини)  і ми обговорювали хід подій і ситуацію. Трохи раніше на прохання М. Сироти дав своє бачення майбутнього ст.50 Конституції : « кожний має право на безпечне для життя і здоров’я середовище. Кожному громадянину гарантується право вільного доступу до інформації про екологічний стан», що можливо і лягло в основу затвердженого тексту…»

«…і ще запам’яталось  – 13 липня 1992 року в палаці культури «Україна» на урочистих зборах, присвячених річниці Суверенітету, останній Президент України в еміграції М. Плав’юк передав свої повноваження тодішній першій особі Держави Л. Кравчуку. Це поштовхнуло мене на думку: якщо після М. Грушевського в еміграції був законний Президент, то уряд УРСР не був легітимним і не мав права підписувати т.з. союзний договір…»

                                                                                                   Олег Сидоркін

 

«…отже процес зародження неурядових громадських організацій в Україні (мається на увазі кінець шестидесятих) був тоді брутально перерваним в самому початку. І для патріотично свідомої частини українського суспільства було важливим зберегти все те, що лишалося необхідним для майбутнього розвитку. І це були – культура і природа…»

«…а ще тоді , в 70-ті, почав розуміти, що наука має спиратися не тільки на свою внутрішню логіку, не тільки на плани і розуміння урядових маршалів і наукових генералів, але й на освічене суспільство, яке розуміє для чого витрачаються інтелектуальні і матеріальні ресурси…»

«…а у великих начальників виявляється зовсім інші плани щодо країни і її населення, не кажучи вже про ступінь і напрямок кваліфікації і далекоглядності …»

«…проте навіть найбільші мої прихильники намагалися переконати мене в тому, що «зелені» мають опікуватися лише своїми турботами про охорону тієї дещиці природи, яка лишилася в процесі антропогенної діяльності і запрошували стати секцієво в «серйозних» громадсько-політичних організаціях. А більшість радила робити щось дійсно корисне: саджати дерева і прибирати сміття…»

                                                                                                      Віктор Хазан

 

«…розглянувши та схваливши мої пропозиції що до заходів розслідування і добору учасників слідчої групи, Зелена рада УЕА «Зелений світ» 16 грудня 1990 року прийняла Постанову «Про незалежне громадське розслідування обставин Чорнобильської катастрофи та її наслідків…»

« …за результатами розслідування ми запропонували:

1.    Виділити екологію (екологічні відносини) в спеціальний пріоритетний об’єкт правового регулювання…»

                                                                                       

«…Верховна Рада СРСР тричі приймала рішення, яким забов’язувала ЦК КПРС, Раду Міністрів СРСР і Урядову комісію передати Чорнобильській комісії свої рішення, пов’язані з Чорнобильською катастрофою. Документи були передані, але гриф секретності з них не було знято, щоб Чорнобильська комісія не могла їх офіційно використовувати в роботі…»

«…розслідування ( мається на увазі розслідування  проведене УЕА «Зелений світ») зокрема встановлено і документально підтверджено злочинно недбале ставлення вищого радянського і партійного керівництва до безпеки атомних станцій і забезпечення захисту персоналу й населення у випадках виникнення аварій на цих станціях та в період Чорнобильської катастрофи, що призвело до незчисленних людських жертв, радіаційного забруднення та опромінення населення…»

                                                                                       Віктор Вовченко

 

«…протидією замовчування правди про Чорнобильську катастрофу владою московською та українською стало виникнення могутнього екологічного руху «зелених» та Руху політичного і національного…»

«…у наступні дні 20 та 21 серпня ми виступали на мітингах, на зборах у Спілці письменників України. Зелена Інна Смірнова (померла 3 грудня 1991 р. в машині по дорозі в Чорнобиль) та Раїса Сотнікова виступили перед міліцією та військовими. Клавдія Халявенко «совість Зеленого світу» - так називали її колеги була справжнім диспетчером, мала всю інформацію, всі телефони, знала місце знаходження кожного «зеленого». Всі розуміли, що час настав, такого моменту не використати тне можна. Зелені не тільки «ми пахали» - за виразом одного із можновладців, але й сіяли. Ми сіяли добро, пом’ятали накази незабутнього Олеся Гончара, відстоювали Правду, разом з усім народом боролися за Незалежність і Свободу України…»

                                                                                    Наталія Преображенська

 

«…у 1988 році очолив громадську «Спілку Порятунку Голосіїва» став членом керівництва Української екологічної асоціації «Зелений світ». У 1988 р. був одним із ініціаторів створення Партії Зелених України (ПЗУ) як альтернативи КПРС (діє з 1990 року). ПЗУ і Асоціація відіграли визначну роль у політичному житті України, прискорили здобуття Україною Незалежності у 1991 році…»

                                                                           Михайло Михалко (політв’язень).   

 

*       *           *