Новини

На борту китайського апарата «Чан'е-4», який здійснив посадку на супутнику Землі, зійшли перші насіння. Відзначається, що ця подія стала першим біологічним експериментом людства на Місяці. На кадрах зі станції, які наводяться в Twitter Chinanews, видно паростки бавовнику, які виявилися активніше за інших насіння. Ці паростки стали першими, що пройшли місячні випробування низькою гравітацією, сильної радіацією і великою різницею температур. Всього китайські вчені направили разом з зондом зразки шести біологічних видів: картоплі, бавовнику, ріпаку, резуховидки Таля (рослина з сімейства капустяних), а також яйця дрозофіли (плодової мухи) і дріжджові грибки.

«Чан'е-4» - китайська автоматична міжпланетна станція для вивчення Місяця і космічного простору. 3 січня 2019 вона вперше в історії зробила м'яку посадку на зворотному боці Місяця.

І от нове повідомлення від науковців станції. Тільки вчора ми пораділи появі перших паростків  земних культур на Місяці , як прийшли нові відомості про даному експерименту. І вони вже не настільки радісні. Через 9 днів після початку експерименту пророслі пагони бавовнику на борту китайської дослідницької станції «Чан'е-4» загинули через несприятливі умов. Про це повідомили китайські ЗМІ.

Керівник експерименту Се Генсін з Чунцинський університету заявив, що життєві форми всередині каністри не зможуть пережити першу місячну ніч. А нічний цикл триває на Місяці близько двох земних тижнів. За даними NASA, під час місячної ночі температура на поверхні Місяця в районі екватора опускається до значення -150 градусів Цельсія. Китайський апарат «Чан'е-4» знаходиться в кратері фон Кармана в південній півкулі супутника Землі. На його борту немає систем, які могли б забезпечувати в каністрі з біоматеріалами умови, необхідні для підтримки життя. Спусковий апарат на період місячної ночі переводиться в режим сну.

Китай запустив космічну станцію «Чан'е-4» 7 грудня 2018 року. При цьому сімома місяцями раніше, 20 травня 2018 року, CNSA відправило на місячну орбіту ретрансляційний супутник «Цюецяо», завдання якого - організувати зв'язок зі станцією в умовах відсутності прямої видимості. Сам «Цюецяо» став першим в історії космічним апаратом, що приступив до роботи на гало-орбіті в точці Лагранжа L2 на зворотному боці Місяця.

До речі, у Китаю достатньо великі плани на космос. На даний момент китайці розробляють багаторазовий космічний апарат «шеньлун», про який мало що відомо в силу закритості проекту. Крім того, Китай планує відправити на Місяць людину після 2020 року, а в 2030-х доставити з Марса зразок грунту.