Новини

У світі клімат змінюється, що є вже доведеним фактором. Хоча дехто ще схильний говорити про його ймовірну циклічність. Тим не менше, температури зросли, а рівень вологи у грунті зменшився, пише agro.guide.

За останні десятиріччя територія сухої та дуже сухої зони в Україні розширилася на 7%. У той же час зона достатнього зволоження зменшилася на 10%, ділиться Роман Сагайдака, кандидат с/г наук Інституту водних проблем та меліорації.

Кліматичний водний баланс (КВБ), що є різницею між кількістю опадів за певний період та рівнем потенційного випаровуванняя, не тільки знизився, але й змістився в часі.

«Наприклад, якщо на Херсонщині до 90-х років минулого століття КВБ практично до кінця квітня залишався позитивним, то сьогодні у цей період відчувається значний дефіцит вологи», – розповів науковець в інтерв’ю журналу “Агроеліта”.

Це, за його словами, диктує необхідність господарювання на землі з урахуванням зміни клімату. Зокрема, виникає потреба у додатковому залученню вологи у землю.

Нестача вологи у грунтах породжується ще і вітровою ерозією. Більшість таких грунтів — у Донецькій, Луганській, Запорізькій областях. Також сюди входить південь Херсонщини.

Про актуальність вітрової ерозії говорить і завідувач Лабораторією охорони грунтів Інституту грунтознавства та агрохімії, кандидат с/г наук Валерій Коляда.

Процес руйнації грунтів серйозний, а в деяких місцевостях науковці називають його катастрофічним. Зокрема, це регіон Південного Степу — від Запоріжжя до смт Старобешеве у південно-східній частині Донбасу (включно). Це Присивашська та Причорноморська частини в межах слабо дренованих низин від Генічеська до Миколаєва та Одеси. Це ще й Великолепетиський район на півночі Херсонщини, де зниження родючості становить до 25-30%.

Ефективними засобами для боротьби з вітровою ерозією фахівці називають лісосмуги. Коляда також доплюсовує сюди впровадження грунтозахисних сівозмін зі смуговим розміщенням посівів та парів. Бажано, зазначає він, залишати на полі стерню.