Новини

Україна має всі можливості до 2050 року відмовитись від викопного палива і довести частку “зеленої” енергії у забезпеченні своїх енергопотреб до 91%. Про це свідчать представлені сьогодні результати звіту “Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року”.

“Робота над цим дослідженням розпочалась півтора роки тому з метою отримати наукові аргументи на підтримку переходу енергетики України на 100% відновлюваної енергетики”, - зазначила Оксана Алієва, координаторка програми “Зміни клімату і енергетична політика” Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, який підтримав цю роботу.

На сьогодні Україна відстає за рівнем використання відновлюваної енергетики не лише від економічно розвинутих країн світу, але й від загальносвітового показника. Так, якщо частка відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у валовому кінцевому споживанні енергоресурсів у світі склала 20% у 2014 році, в Україні цей показник склав лише 4,2%. Згідно звіту, перехід на ВДЕ можливий за умов встановлення відповідної цільової політики, стимулювання реалізації заходів із підвищення енергоефективності та енергозбереження, виконання екологічних обмежень на викиди теплових електростанцій згідно взятих Україною зобов’язань та відмови від будівництва нових атомних блоків. Такий перехід відбуватиметься в першу чергу за рахунок енергії вітру, сонця та біомаси. При цьому у структурі виробництва електроенергії частка вітрових станцій може сягнути 45%, сонячних – 36%, а біомаси та відходів в структурі виробництва теплової енергії – до 73%.

“В України достатньо потенціалу відновлюваних джерел енергії, аби поступово замістити як вугілля, так і атомну генерацію, звіт це підтвердив” - коментує Ірина Головко, керівник відділу енергетики екологічної громадської організації “Екодія”. Такий перехід значно посилить енергетичну безпеку України – адже не потрібно буде закуповувати імпортні енергоносії, а також знизить навантаження на довкілля внаслідок суттєвого зменшення викидів та потреб у споживанні водних ресурсах.

Навіть за менш амбітним сценарієм, де передбачено досконалу конкуренцію між виробниками енергії, частка атомної генерації у електроенергетиці України падає до 13% у 2050 р. із 54% у 2015 р. Такий спад пов’язаний із вичерпанням технічного потенціалу діючих АЕС, високою вартістю та значними термінами будівництва нових атомних станцій. Останні два фактори не дозволяють атомній енергетиці вигравати конкуренції із технологіями відновлюваної енергетики, що стрімко дешевшають.