Висока ерозія грунтів відбирає в українських
аграріїв третину прибутку. Попри це, запровадження екологобезпечних систем землекористування
і досі залишається гострою проблемою. Про це заявив президент Національної
академії аграрних наук України Ярослав Гадзало на засіданні Президії академії з
питань стратегії розвитку новітніх грунтозахисних систем землеробства і
землекористування в Україні.
«Повсюдно у сільськогосподарському виробництві
відмічається висока ступінь розораності сільськогосподарських угідь, надмірна
насиченість сівозмін просапними культурами, недотримання науково обгрунтованого
чергування культур при виробництві продукції рослинництва, невиконання
комплексу заходів щодо підвищення і збереження родючості грунтів, нехтування
основних вимог грунтозахисного землеробства в аграрному землекористуванні
держави, що спричиняють деградаційні процеси, які останнім часом досягли
небувалого розміру», - сказав Ганзало.
За його словами, особливо небезпечного характеру
набула надмірна ерозія і глобальна дегуміфікація грунту.
За даними FAO, площа деградованих та непродуктивних
орних земель в Україні перевищує 20% ріллі. Щороку через ерозію втрачається
майже 300-600 мільйонів тонн грунту. Залежно від рівня процесів деградації
врожайність може зменшитися до 50%, а втрати від нестачі продукції складають
понад 20 мільярдів гривень на рік.
Після підписання Конвенції ООН про
боротьбу з опустелюванням, Україна взяла на себе зобов'язання відновити
деградовані землі та грунти до 2030 року і прагнути досягти нейтрального рівня
деградації земель у світі. За повідомленням Мінекології, в Україні
нараховується понад 1,1 мільйон гектарів деградованих, малопродуктивних та
техногенно забруднених земель, які підлягають консервації.